Якщо власник землі приховає громадянство іншої країни, то її передадуть громаді

Чому президентські ініціативи по відкриттю ринку землі викликали протести? Чи справді для цього є підстави?

Потрібно навести лад у земельних відносинах. Тому законопроєкт про ринок землі стосується і децентралізації – пропонується передача влади по земельних питаннях на місця, в громади. Це і антирейдерський пакет, наповнення кадастру, розширене геопросторове планування, скорочення бюрократичних корупційних процедур. Мінімізація ризиків, аудит і інвентаризація земель, які належать держпідприємствам тощо.

Увага: Закон про землю: за і проти

Прописані всі запобіжники. По-перше, іноземці не матимуть права на купівлю землі. По-друге, концентрація в одних руках – до десяти тисяч гектарів. Цю ініціативу взяв на себе президент Зеленський. Максимально опрацьовані застереження, щоб не допустити спекулятивний капітал. По-третє, обмежене коло осіб, яке може купити землю: держава, об’єднані територіальна громади, громадяни України, юридичні особи, засновники яких є громадяни України.

ринок землі протести
Протести проти ринку землі не масові і в майдан не переростуть / Фото 24 каналу

Популістські гасла не викликають підтримки в суспільстві. Про це свідчить незначна кількість людей, які вийшли з протестами до Верховної Ради. А політикани, які понад двадцять років спекулюють на темі землі, не пропонують нічого конструктивного. Опоненти на засіданнях парламенту застосовують фізичне насильство, блокування, розкидання робочих матеріалів. Наразі аграрний комітет розглядає близько чотирьох тисяч поправок. На жаль, більшість правок не системні, дублюють одна одну. Це робиться штучно, щоб затягнути розгляд законопроєкту з метою зірвати земельну реформу.

Читайте також: "Нацкорпус" перекрив Хрещатик через ринок землі: фото, відео

Насправді є компроміс з Всеукраїнською аграрною радою, Українським клубом аграрного бізнесу, Асоціацією міст, Асоціацією органів місцевого самоврядування. Їхні пропозиції враховані в документі.

Лунають перестороги, що землю куплять росіяни. Наскільки дієвими є запобіжники щодо продажу землі іноземцям?

У прикінцевих та перехідних положеннях буде прописаний механізм спецконфіскації землі у випадку порушення законодавства. Зокрема, буде запущена державна система моніторингу власника земельної ділянки. Якщо людина приховала якісь документи або виявиться, що вона має громадянство іншої країни, а тим більше країни-агресора, цю ділянку конфіскують По місцю реєстрації ділянку передаватимуть на баланс земельних громад, які здаватимуть їх в оренду.

Важливо: Чому іноземці не розкрадуть українську землю: фахівець розвіяв міф

Монополії на ринку землі не буде, а земля не подорожчає суттєво

Було дуже багато критики щодо максимальної концентрації землі в одні руки. Зараз зменшено до десять тисяч гектарів. Утім, приміром, у сусідній Польщі, це всього 500 гектарів. Чому така різниця?

У Польщі земельна реформа розпочалася в 90-х роках. І була реалізована під малого товаровиробника. Там близько трьох мільйонів маленьких фермерів. Середній наділ – чотири гектари.

В Україні сім мільйонів пайовиків. У нас середній земельний наділ 4,1 гектар. Утім, коли в 2000 році Кучма почав аграрну реформу і розпаювання колгоспів, ті, хто отримав такі земельні ділянки, здали їх в оренду. У результаті 3/4 аграрного ВВП країни формують господарства від одного до десяти тисяч гектарів. І створюють найбільшу кількість робочих місць. Тому з метою уникнення дискримінації таких суб’єктів максимальна планка – до десяти тисяч гектарів. Тому ринок землі в інтересах 3/4 суб’єктів аграрного виробництва.

Цікаво: Чому українців лякає ринок землі і які наслідки запровадження закону

У нас є агрохолдинги – це 23 % аграрного ВВП. У них земельні наділи – сто, двісті і триста тисяч гектарів. Таких об’єктів десять. Вони з урахуванням запобіжників також можуть купити до десяти тисяч. Це розумний компроміс, виходячи з економічних розрахунків.

Що думають українці про ринок землі в Україні: дивіться відео

Тобто монополії на ринку не буде?

Не буде. Ми шукали компроміс, щоб об’єднувати, а не роз’єднувати країну. Якщо Верховна Рада не погоджуватиметься на обмеження в десять тисяч гектарів, то це положення може бути зменшене. Але точно не збільшать.

ринок землі
Країни, у яких заборонено продавати землю / інфографіка 24 каналу

Фермери переживають, що земля стане дорогою, і вони не зможуть її купити. Це так?

Земля суттєво не подорожчає. Ажіотажу, черги бажаючих все купити не буде. Власники земельних паїв не поспішатимуть продавати свою землю. Бо знають, що у Східній Європі всі проходили цій етап. Чим довше ти тримаєш такий актив, тим він дорожчий. Наші люди мудрі. Коли політикани розказують, що селяни за пляшку горілки продадуть землю, то неприємно, що так говорять про українців.

За оцінками від 3 до 7% – стільки землі продаватиметься. І немає передумов для подорожчання землі в найближчі роки. Хто хотів, уже продав.

Так скільки коштуватиме гектар?

Зараз за сірими схемами один гектар землі коштує від півтори до двох тисяч доларів. При відкритті ринку вартість буде вищою, але не дуже. Орендна плата вигідна і постійно зростає. Приміром, у чорноземній групі центрального регіону – 200 доларів оренда гектару. То навіщо продавати? Це самий дорогий актив і найкраще спадкове майно.

Доходи з агросектору збільшаться в п’ять разів

Як відкриття ринку вплине на якість агропродукції і ціни?

Ринок потрібен, щоб люди вкладали в свою землю і розвивали такі напрями, як садівництво, ягідництво, зрошення, все, що пов’язано з переробкою. Бо багато галузей не розвивається через те, що українці не хочуть інвестувати в те, що орендується.

ринок землі
Як українці ставляться до продажу землі / інфографіка 24 каналу

Саме ганебне – низький рівень охорони ґрунтів. Про орендовану ділянку не дбають і сіють там ріпак і соняшник, які вбивають землю. Тому що хочуть витягнути максимально витягнути фінансовий зиск.

Основна проблема – у нас аграрний сектор сировинного типу. Пшениця, кукурудза, соя експортуються, а не переробляються у нас. Річний дохід всіх аграрних виробників – 20 мільярдів доларів США. Це ніщо. В аграрному секторі ми, як африканські країни, які експортують каву і банани. Наше завдання – зробити поштовх до капітальних інвестицій, щоб аграрна продукція йшла в переробку. Це збільшить у найближчі десять років доходи мінімум у п’ять разів – до ста мільярдів доларів. Але без чітких правил гри ми не можемо рухатися далі.