Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Закон про землю: за і проти

      3265 Читать новость на русском
      Які плюси та мінуси впровадження ринку землі? / 24 канал

      Попри опір більшої частини фракцій, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №2178-10. Тому цілком ймовірно, що уже з 1 жовтня 2020 року українці зможуть продавати землю сільськогосподарського призначення.

      Хто від цього виграє і які плюси та мінуси матиме впровадження ринку землі – у матеріалі 24 каналу.

      Що передбачає законопроєкт №2178-10?

      Тут йдеться про важливі зміни на ринку землі в Україні. У разі його прийняття, уже з 1 жовтня 2020 року державну і комунальну землю можна буде купити на публічних прозорих торгах. Хто уже орендує певну ділянку, матиме право викупити її першим.

      Детально: Рада підтримала законопроєкт про впровадження ринку землі

      У законопроєкті прописали, зокрема, заборону купівлі земель компаніями, в яких кінцевий бенефіціар – іноземець. Однак вона є тимчасовою – до 1 січня 2024 року. Тобто землю можна буде продавати іноземцям, але не одразу з запровадженням ринку, а через 4 роки.

      Іноземці, які понад три роки орендують землю в Україні, можуть подати заявку на її викуп. Великі агрохолдери – українські та іноземні, які зараз орендують землю, також мають першочергове право її викупити.

      Крім того, зменшено відсоток земель, які можна продати: з 15% до 8% в межах області та до 35% – у громадах.

      До другого читання у чинний законопроєкт внесуть правки:

      • Право продавати і купувати землю матимуть лише українські громадяни та українські компанії, засновані виключно українцями.
      • Іноземці та компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські землі тільки у випадку, якщо на це буде дана згода народу України на референдумі.

      Чому більшість фракцій не підтримали законопроєкт?

      13 листопада за впровадження ринку землі проголосували 240 народних депутатів (227 з фракції "Слуга народу" та 13 позафракційних). "Європейська Солідарність" та "Батьківщина" голосували проти, "Голос" та "За майбутнє" утрималися, а депутати з ОПЗЖ не голосували взагалі.

      Цього ж дня під будівлею Верховної Ради влаштували мітинг проти відкриття ринку землі. Зокрема, в акції взяли участь представники політичної сили партії "Свобода" та Всеукраїнська аграрна рада. Учасники протесту принесли під будівлю труну з мертвою свинею. Це символізувало те, що закон про впровадження ринку землі нібито вб’є сільське господарство, зокрема тваринництво.

      Також протестувальники переймалися через те, що "землю будуть скуповувати олігархи та чиновники, а прості фермери просто не матимуть такої можливості".

      Ринок землі
      Мітинг проти впровадження в Україні ринку землі / Getty Images

      Фінансовий аналітик Сергій Фурса у коментарі 24 каналу голосування нардепів пояснює їхнім бажанням отримати більшу підтримку українців, адже люди вірять міфам.

      Більшість фракцій ішли за популізмом, тому що ми знаємо: існує дуже багато міфів стосовно ринку землі. Як результат, ця тема – досить чутлива для суспільства і на ній продовжують паразитувати політики, які власне тому й не голосують за ринок землі, за дуже потрібну реформу,
      – пояснив експерт.

      Він додав, що можна зрозуміти позицію партії "Голос". Бо перша запропонована модель була ліберальною і призводила до найбільшого зростання економіки. А те, що пропонується наразі, вже не передбачає такого росту – через обмеження. І фракція "Голос" не голосувала саме з цієї причини. Всі інші – з причини популістичної, вони не до того апелюють.

      Важливо! Мораторій, зубожіння і популізм: 5 міфів про ринок землі

      Нардеп від "Голосу" Роман Лозинський своєю чергою в ефірі 24 каналу зазначив: партія абсолютно "за" відкриття ринку землі. Однак депутати не згодні з кількома моментами нинішнього законопроєкту.

      Зокрема, на його думку, за цим проєктом закону ринок землі відкриватиметься не в інтересах малих та середніх фермерів. Адже у бюджеті немає закладених коштів для їх кредитування. Це означає, що вони не матимуть вільних обігових грошей, аби купити землю і, найголовніше, потім її обробляти.

      Чи віддасть "Голос" свої голоси за проєкт у другому читанні? За словами Лозинського, це залежить від фінального тексту, який буде винесений у зал. Якщо ж там не буде принципових позицій, які запровадять ринок землі в інтересах малих та середніх фермерів – однозначно, що ні.

      Переваги та недоліки впровадження ринку землі

      Сергій Фурса наголошує: від створення ринку землі виграє загалом Україна. Адже, за його словами, відсутність такого ринку – це ненормально. Передусім його впровадження є перевагою для власників паїв, майже семи мільйонів українців – у них з'явиться можливість користуватися своєю приватною власністю.

      А от агрохолдинги і великі підприємства програють на першому етапі. Тому що для них головний ризик – це втрата надприбутків, які зараз вони отримують через дешеву аренду. Саме тому вони так завзято виступають проти ринку землі. Але ця неприємність спіткає їх лише на початковому етапі. У довгостроковій перспективі для аграріїв це означатиме, зокрема, зростання капіталізації та можливість залучення кредитів під землю.

      Ринок землі
      Від запровадження ринку землі виграють передусім власники паїв / Pixabay

      Як зазначив у коментарі 24 каналу експерт з адмінреформи, директор інституту розвитку територій Юрій Ганущак, на виході ми можемо отримати дві моделі:

      • латиноамериканська – великі міста та фавели, і повністю пустельна територія;
      • європейська – модель чистого відкритого ринку.

      Остання, за словами експерта – це багаті села, з величезною кількістю фермерів. Їхня продукція, можливо, не настільки ефективна з точки зору економіки. Але вони вирішують величезну соціальну проблему – забезпечують роботою жителів навколишніх сіл. І це спонукає людей не їхати на заробітки до великих міст чи інших країн.

      Також важлива проблема, яка виникає – у законопроєкті упустили момент контролю за якістю використання самої землі. Йдеться передусім про те, що є загроза використання технологій, які псують землю.

      Ринок землі має бути. Але він має бути регульованим. До тих пір, поки не буде впроваджено Інститут перфектів, не можна буде організувати контроль за якістю і навіть за обігом цієї землі, тому що рейдерство буде процвітати. А всі правоохоронні органи так чи інакше "зав'язані" на місцеву еліту,
      – пояснив Ганущак.

      Як це налагодити? Спочатку – внести зміни до Конституції, ввести Інститут перфектів, запровадити системи контролю за якістю використання землі, створити великі громади. Останні здатні контролювати і реагувати на погіршення якості надзвичайно швидко, буквально протягом 1-2 днів. А коли це здійснюється протягом року – це неефективно.

      Тому експерт переконаний: просто зараз не можна відкривати ринок землі, тут варто діяти поступово.

      Питання перехідних положень, питання розділу, який стосується якості землі, критеріїв її оцінки – все це має іти в комплексі із реформою і територіальною організацією влади. Без таких змін це – дуже сумнівна затія,
      – зазначив експерт.

      Він уточнив: для того, щоб впровадити відповідні положення, потрібно пів року – рік максимум. Однак проект змін до Конституції вже другий місяць лежить в Офісі президента і жодної реакції наразі не було.

      Ринок землі
      Де існує мораторій на продаж землі / Інфографіка 24 канал

      Українська земля та іноземці: у чому проблема?

      "Іноземці і компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські земельні ділянки тільки у випадку, якщо на це буде дана згода народу України на всеукраїнському референдумі", – зазначив президент Володимир Зеленський, наголосивши, що питання землі є дуже чутливим для українців.

      Однак не всі фахівці вважають таке рішення гаранта правильним. Так, Сергій Фурса зазначає: важливі економічні речі мають прийматися відповідальними політиками, яким народ делегував таке право, а не через народовладдя.

      Референдум відображає популізм, якісь міфи та острахи, які є у суспільстві. І жодним чином не призводить до професійної дискусії,
      – пояснив експерт.

      В цілому фахівці сходяться на думці: те, що іноземці купуватимуть землю в Україні, насправді не є проблемою.

      Так, Юрій Ганущак зазначає той момент, що іноземець – фізична особа, яка вступає на територію України, вже через певний час стає, образно кажучи, "українським буржуазним націоналістом". Це – практика і цьому є приклади: люди переїжджають, вивчають українську мову, створюють тут сім’ї тощо. Але експерт наголошує: йдеться саме про фізичну особу – фермера, а не юридичну. В останньому випадку все ж обмеження повинні бути.

      Варто прочитати: В Україні землю продаватимуть через інтернет: Рада зробила перший крок

      За словами Сергія Фурси, у нас лише 5% власників паїв бажають продати землю. І немає нічого поганого в тому, що нею будуть користуватися не українці:

      От я, як платник податків, їду і в мене праворуч поле. Яка мені різниця, хто це поле обробляє? Український фермер, агрохолдинг чи якийсь французький аграрій? Мені немає жодної різниці. Головне, щоб вони обробляли, платили податки і все. Ніхто ж цю землю не буде вивозити з країни, вона все одно залишається в українському правовому полі, держава залишається регулятором.

      Навпаки, з іноземцями в Україну прийдуть кращі та більш сучасні технології, збільшиться врожайність і ціна на землю буде набагато вищою. Ми не боїмося, що наші заводи купують іноземці. Чому ж ми маємо про сільське господарство мислити якось окремо? Як наголошує Сергій Фурса, все це – зростання економіки та лише краще для бюджету.


      Як українці ставляться до продажу землі / інфографіка 24 каналу

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук