Роковини викрадення та моторошного вбивства журналіста Гонгадзе: яким був день зникнення

Видання "Українська правда" відновило детальну хронологію подій, що відбувалися 16 вересня 2000 року.

Важливо Вбивство Гонгадзе: з матеріалів справи зникли слова Пукача про причетність Кучми – адвокатка

День викрадення і ніч убивства

Зранку 16 вересня 2000 року відбулася Церемонія відкриття юридичного ліцею Національної академії внутрішніх справ у Києві. Тоді другий президент України Леонід Кучма у компанії міністра Юрія Кравченка та генерал-полковника міліції Леоніда Бородича перерізали стрічку.

Ніхто навіть не міг подумати, що вже за кілька годин на очах багатотисячної юрби Бородич розіб'ється за штурвалом "Як-52" під час авіашоу на авіакосмічній виставці "Авіасвіт-2000".

Урочистості з нагоди відкриття юридичного ліцею / Фото "Української правди"

На протокольних фотографіях із відкриття ліцею не можна не звернути увагу на гарний настрій Кучми. Це і не дивно. Напередодні президент повернувся з Парижа, де зустрічався з президентом Шираком і брав участь у саміті "Україна – ЄС". Кучмі тиснули руку, обіцяли швидке асоційоване членство в ЄС і сприймали як стратегічного партнера. Ще б пак – другий президентський термін, всенародна підтримка на ініційованому ним референдумі.

Навіть у страшному сні другий президент України не міг побачити, що невдовзі він стане токсичним для західних лідерів. Під час Празького саміту НАТО в листопаді 2002 року, щоб уникнути сусідства Кучми з президентом США Бушем і прем'єром Великої Британії Блером за столом переговорів, організатори розсадили учасників за французьким, а не англійським алфавітом – як це відбувалося зазвичай.

Початком кінця репутації та політичної кар'єри Кучми стало саме 16 вересня 2000 року.

Гонгадзе за життя не зміг зупинити Кучму й диктатуру, що насувалася, але він зупинив її своєю смертю. Кучма не зміг стати українським Лукашенком, Путіним або Назарбаєвим. Траєкторія історії змінилася,
– зазначила Мирослава Гонгадзе.

Субота 16 вересня починається для Георгія з уроків англійської та грузинської для своїх дітей.

Що відбувалося до моменту викрадення

• 9:30 дружина Гонгадзе Мирослава їде за місто у Пущу-Водицю, де має читати лекцію для учасників семінару зі зв'язків із громадськістю. Дітей бере з собою. Перед виїздом говорить Георгію, що зателефонує вдень і скаже, чи залишиться на ніч у Пущі-Водиці.
• Невдовзі телефонує і говорить, що забула ключі від квартири. Просить його бути вдома до одинадцятої вечора – часу її повернення.
• Приблизно об 11:00 Георгій зустрічається з Оленою Притулою, і вони вирушають на зустріч із журналістом В'ячеславом Піховшеком. Після чого, перекусивши у фастфуді, йдуть в офіс "Української правди" на Володимирській.
• В офісі Георгій виглядає спокійним і розслабленим: дивиться телевізор, грає в нарди з Аланією, публікує на сайті кілька текстів.
• О 16:00 Гонгадзе з Аланією ненадовго виходять з офісу, щоб віднести у ремонт годинник Георгія. Він розбив його саме в цей день.
• Після 19:00 Гонгадзе і Притула йдуть вечеряти у ресторан "Тадж". Дорогою Георгій купує кілька кавунів. У ресторані замовляють салат із капусти та плов. Потім їли один із куплених Георгієм кавунів. У кісточок від нього своя роль у цій історії. Кілька місяців потому вони стануть одним із доказів того, що тіло, знайдене в Таращі, належить Гонгадзе. Як і уламки, що залишилися в його тілі з часів грузино-абхазької війни.
• Після вечері йдуть у напрямку будинку, де жила Притула. Гонгадзе вийшов із будинку №7 на бульварі Лесі Українки в Києві о 22:20. Поруч із ним зупинився автомобіль Hyundai Sonata. Георгій швидко домовився з водієм про маршрут і ціну – їхати було недалеко, на Червоноармійську.

Гонгадзе під час мітингу / Фото "Української правди"

Момент вбивства

Hyundai Sonata з Гонгадзе, із затиснутим двома оперативниками на задньому сидінні, й Пукачем, який з переднього сидіння бив журналіста гумовим кийком, виїжджає з Києва одеською трасою. Дорогою кілька разів зупиняються, щоб змінити номери на машині.

Зверніть увагу "У 20 років мої діти стали сивими": вбивця Гонгадзе звинуватив журналістів у бідах його родини

Пукач наказує водію Поповичу заїхати в село Сухоліси Білоцерківського району, де в будинку тестя бере мотузку і лопату. За 10 хвилин по опівночі автомобіль зупиняється у безлюдному місці. Гонгадзе виволікають із машини, стягують з нього куртку, кидають на землю, зв'язують мотузкою руки й ноги. Попович викопує яму неподалік від автівки. Зв'язаного відносять до ями, і Пукач його душить. Спершу руками, потім ременем.

Коли все було скінчено, тіло скидають у яму, обливають бензином і підпалюють. Потім закидають землею і сухою травою. Пакет із кавунами викинули неподалік.

На шляху до Києва зупиняються у придорожньому кафе. Ситно вечеряють – з пляшкою горілки. Поки вбивці Гонгадзе відновлюють сили після важкого робочого дня, друзі Георгія дзвонять до лікарень, моргів та міліції.

Протести після вбивства Гонгадзе / Фото "Української правди"

Олена Притула набирає номер колишнього колеги, а на той час прессекретаря Кучми, Олександра Мартиненка і просить допомогти у пошуках. Той відповів, що хвилюватися зарано, і попросив зателефонувати вранці, якщо Георгій не знайдеться.

У неділю Мартиненко доповідає президенту. Наступного дня Кучма через свого прессекретаря інформує громадськість, що дізнався про зникнення Гонгадзе і це його "дуже засмутило". На той момент уже готується масова кампанія "Знайдіть журналіста Гонгадзе!".

Згодом стало відомо, що Пукач після вбивства Гонгадзе отримав матеріальну допомогу та заохочення по службі у розмірі 100 гривень.