Роковини Волинської трагедії: Україна закликала Польщу не політизувати історію
День пам'яті жертв Волинської трагедії відзначають в Україні 11-12 липня. З цієї нагоди МЗС України звернулося до Польщі з закликом не розпалювати ненависть та не політизувати історію.
МЗС України також засудило злочини проти мирного населення — українців, поляків, євреїв, чехів та інших постраждалих у трагедвї. При цьому, Київ аж ніяк не може погодитись з "однобічною і політизованою оцінкою трагічних подій 1943-1944 з боку польських політиків і дипломатів".
По темі: Україна і Польща: ще союзники чи вже просто сусіди?
Правда про тогочасні події має бути встановлена на основі достовірних архівних матеріалів. Неприпустимими є спроби маніпуляцій трагічною історією, однобоке трактування та використання її в політичних цілях. Це лише розпалює негативні емоції між українцями та поляками і не сприяє виясненню правди,
– сказано в МЗС.
У відомстві сподіваються, що діалог між експертами та істориками буде невдовзі відновлено, і всі спірні моменти будуть проаналізовані в дусі порозуміння та взаємоповаги.
Що таке Волинська трагедія? Волинська трагедія – обопільне українсько-польське протистояння під час Другої світової війни між Українською Повстанською Армією та Армією Крайовою. Це протистояння супроводжувалося етнічними чистками та масовими вбивствами мирного населення з обох боків. За різними оцінками, за 1943-1944 роки загинули загалом понад 40 тисяч мирних людей.
Польська сторона розглядає подію як акт агресії українських націоналістів проти польського мирного населення, а українська сторона – як дію у відповідь на звірства польських військових.
З нагоди роковин Волинської трагедії українські посли у Польщі взяли участь у поминальних заходах.
У перший день відзначення роковин Волинської трагедії президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його держава надалі намагатиметься отримати дозвіл на ексгумацію жертв на Волині. На його думку, це дозволить нормалізувати українсько-польські стосунки.
Щоб не було тієї злої пам’яті, тобто ворожості, нам потрібно, передусім, вшанування, а умовою вшанування є те, аби українська сторона погодилася на проведення ексгумацій, аби можна було позначити могили, аби нащадки знали місця, куди вони можуть поїхати, де можуть запалити свічку. Не тільки з польського боку, але також з українського боку були ті, хто не відмовився допомогти, хто ризикував власним життям, рятуючи власних сусідів. Це чудові приклади братерства між нашими народами,
– сказав Дуда.
Важилво: Антиукраїнська акція у Польщі: поліція зупинила націоналістів – відео
Півтора роки тому глава МЗС України Павло Клімкін заявив, що країна готова визнати провину окремих українських підрозділів та солдатів у цій трагедії та закликав Польщу зробити аналогічний крок назустріч.
Зауважимо! Відносини України та Польщі загострилися у квітні 2017 року, коли польські націоналісти зруйнували українські пам'ятники воїнам УПА на кладовищі в польському селі Грушовичі. Після цього в Києві заявили про припинення ексгумації жертв Волинської трагедії, допоки меморіали не буде відновлено.