Росіяни могли застосувати у Маріуполі хімічну зброю: що це й чому заборонено

12 квітня 2022, 00:27

Ввечері 11 квітня захисники Маріуполя повідомили, що Росія скинула на місто невідому отруту. Вірогідність використання ворогом хімічної зброї дуже висока. Що це таке – читайте далі.

Хімічна зброя є зброєю масового ураження. Мовиться про застосування боєприпасів, які містять токсини або хімічні речовини, що можуть атакувати організм людини, пише 24 канал.

Читайте також Зеленський відреагував на погрози росіян застосувати хімічну зброю в Маріуполі

Якою буває хімічна зброя

Це й задушливі отруйні речовини (атакують легені та дихальну систему), й шкірнонаривні (обпікають шкіру), а також нервово-паралітичні. Останні перешкоджають передачі повідомлень мозку до м'язів тіла. Їх усі можуть використовувати в артилерійських снарядах, бомбах і ракетах.

Але такі методи – вкрай негуманні, тому й суворо заборонені міжнародним правом.

Повідомлення з Маріуполя

11 квітня близько 21:00 окупанти скинули з безпілотника отруйну речовину невідомого походження. Що саме це було – наразі невідомо. У телеграм-каналі "Азову" розповіли, що у постраждалих – дихальна недостатність й вестибуло-атактичний синдром (характеризується поганою стійкістю при ходьбі й раптовою втратою відчуття рівноваги).

Хімічна зброя – заборонена

"Золотою ерою" хімічної зброї стала Перша світова війна. Усі сторони конфлікту включилися у смертельні перегони за ідеальною отрутою. Жахливі наслідки уражень призвели тоді до підписання Конвенції про заборону застосування хімічної й біологічної зброї. Це сталося у 1925 році.

Ця домовленість дотримувалася сторонами під час Другої світової. У 1960-х роках хімікати використовували американські війська у В'єтнамі. Пізніше – Саддам Хусейн у війні з Іраном та проти повстанців-курдів.

Зверніть увагу! Символічним знаком завершення "холодної війни" стала нова Конвенція про відмову від хімічної зброї у 1993 році. До неї приєдналося майже 190 країн світу.

Хімічна зброя у війні в Сирії

На жаль, випадки застосування небезпечної зброї масового ураження відомі й у XXI столітті. Від початку війни у Сирії режим Асада низку разів порушував Конвенцію щодо хімічного роззброєння. Під час атаки на Дамаск 21 серпня 2013 року, до прикладу, використали зарин – отруйний газ нервово-паралітичної дії.

Пізніше, навесні 2017 року, було завдано повітряного удару по місту Хан-Шейхун. Тоді понад 100 людей загинули, серед них – діти. Ще понад 300 – отримали отруєння різного ступеня. І це лише кілька моторошних прикладів, а їх є більше.

Світові лідери обіцяли "жорстку реакцію"

Про те, що Росія може застосувати проти України хімічну зброю, говорили й раніше. Наприкінці березня Джо Байден попередив: якщо окупанти на це наважаться, реакція США та НАТО буде миттєвою та жорсткою. Жодних подробиць він не наводив, але пояснив, що відповідь "залежатиме від характеру загрози". Схожа заява згодом прозвучала й від німецького канцлера Олафа Шольца. Він стверджував, що у випадку застосування Росією біологічної та хімічної зброї "НАТО готується до радикальних заходів".