Тривожні валізки, окопи і три лінії оборони: як Росія готується до війни на своїй території

У Росії досі заборонено називати війну війною, проте, з кожним днем евфемізм "спецоперація" втрачає силу, фарба змивається і все чіткіше проступають контури справжньої війни. Попри заяви Путіна вона виявилась не "маленькою" і зовсім не "переможною" – Росія зазнала кількох великих розгромів на землі та на морі, втратила ініціативу й подекуди просто вже не може тримати удар.

Читайте також За законами воєнного часу: до чого Путін готує Росію та чого чекати українцям

Все йде за планом

Лише офіційні втрати окупантів перевалили за 70 000, сучасних зброї і техніки вже практично не лишається й російська армія нині воює здебільшого чимось ржавим і застарілим.

Попри очевидну для всіх катастрофу, Путін не збирається завершувати авантюру й прагне воювати до останнього росіянина. 21 вересня країна оголосила про "часткову мобілізацію".

Воєнний стан

19 жовтня Путін ввів в Росії гібридний воєнний стан. Це сталося вперше в історії сучасної Росії. Прикордонні до України області потрапили до так званої "середньої зони реагування". Мешканцям Білгородської, Воронезької, Ростовської, Брянської та Курської областей рекомендували перейти на віддалену роботу, а школярам продовжили канікули.

Як Курська область готується до війни / фото росЗМІ

За кілька днів з'явилися дивні новини – у Курській та Білгородській областях копають окопи та траншеї, облаштовувати ДОТи, виставляти вже відомі загалу символи російської "показухи" – так звані "пірамідки Вагнера". Також представники влади закликали підлеглих рити окопи в містах і селах біля магазинів і банків, а також перетворити підвальні приміщення на укриття чи бомбосховища.

Щодо територій, де люди відвідують ФАПи (фельдшерсько-акушерські пункти), пошту, банки, магазини, у них немає там підвальних приміщень. Поруч мають бути обладнані укриття. Елементарне укриття – це викопаний окоп. Облаштуйте їх. Ми вже про це говорили. Зразки, фотографії ми вам надішлемо, але це зробити нескладно: на дно покласти піддони, викопати, облаштувати стінки, обкласти мішками, щоб люди могли сховатися. Тому що ФАПи мають легку конструкцію. Все це осколками прошиє наскрізь. Там не вкриєшся,
– заявив  голова комітету регіональної безпеки Курської області Михайло Горбунов.

Губернатори Курщини та Білгородщини Роман Старовойт і В'ячеслав Гладков немов наввипередки звітували про нові "перемоги" на копальному фронті. З фото та відео. Незабаром до них долучився колега з Орловської області. Губернатор Орловщини Андрій Кличков 26 жовтня закликав громадян підготувати "тривожні валізки" (тим самим займалися українці у лютому напередодні російського вторгнення).

Дещо менша за розмірами і наразі без окопів воєнна істерія спостерігається й в інших містах Росії –  там поспіхом облаштовують бомбосховища і закуповують “стратегічні продукти”, а ще –  оголошують "трудову мобілізацію" студентів тощо.

Чи є в цьому сенс

За 8 років війни проти України прикордонні області Росії були плацдармом і тилом для окупантів. З початком вторгнення 24 лютого вони стали безпосередньою ареною бойових дій. Так, Росія з території Білгородської області безперервно обстрілювала Харків та інші міста України, Ростовська область стала плацдармом для захоплення Маріуполя, а пізніше – "домом" для авіації окупантів і їхніх постійних атак на півдні України.

Зброя поразки Чим воює російська армія та скільки ракет і танків ще залишилось

Таким чином, воєнні об'єкти на території Білгородської, Воронезької, Ростовської, Брянської та Курської областей стали законними цілями для ЗСУ. Проте, найбільша небезпека для мешканців цих регіонів була від російської армії. За традицією, російські вояки розміщують свої батареї та склади поруч з цивільною забудовою, щоб зменшити ризик "прильоту" у відповідь.

Втім, тут є інша сторона медалі –  застарілі російські ракети і снаряди доволі часто виходять з ладу й летять просто на будинки, як "дружній вогонь". Також це збільшує ризик потрапляння уламків у цивільних після роботи ППО. Власне, що регулярно і відбувається.

У Росії на це довго не зважали й обмежувалось закликами "закрити небо", петиціями з вимогами "відсунути фронт" або флешмобом з іронічними написами на худі "Я люблю ППО". Нині цей флешмоб рекомендують відбувати в окопах.

Своя атмосфера у Бєлгороді / Скриншот

То ж повернемось до них. Поспішна побудова декількох (мінімум 3) ліній оборони з нуля має вказувати на існування великої небезпеки наступу ЗСУ. Втім, Україна таких цілей не має – як президент України, так й інші посадовці багато разів наголошували, що мають за мету лише звільнення окупованих Росією територій, тобто Криму та Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької та Миколаївської областей.

Інші території нам не потрібні. Попри те, що в більшості своїй вони населені русифікованими українцями, а економічні зв'язки Білгородської області з Харківщиною ще рік тому були тісніші, ніж з Москвою.

Це принципова позиція, адже наша держава –  не загарбник і не окупант. Можливо, після розпаду Росії, деякі регіони колишньої імперії побажають приєднатися до України, проте, це буде зовсім інша історія й далеко не факт, що Україна на це погодиться. Наразі Україна не лише не має такого бажання, а й ресурсів. Тому Росію годі й запрошувати ЗСУ на операцію "Цитадель 2.0". Нам цього не потрібно.

Не планують нападати на Воронеж і піхотинці НАТО. Воєнна доктрина Альянсу цього "щастя" не передбачає. Проте, в разі ескалації НАТО може знищити армію росіян дистанційно – ракетами, БПЛА й авіацією. Не важко здогадатись, що траншеї тут не врятують.  

Окопний карго-культ

Якщо Україна і НАТО не планують наступати на Орел і Бєлгород, то що відбувається? Відповідь проста –  поряд з "частковою" мобілізацію смертників на війну, розгорнулася й мобілізація населення.

Її ідеологом став куратор війни Сергій Кірієнко. Він же пояснив, для чого рити окопи біля пошти. 22 жовтня він виступив на з'їзді російських вчителів і розповів їм про необхідність оголошення джихаду проти України.

Росія завжди вигравала будь-яку війну, якщо ця війна ставала народною. Так було завжди. Ми обов'язково виграємо і цю війну: і гарячу, і економічну, і ту саму психологічну, інформаційну війну, яка ведеться проти нас. Але для цього необхідно, щоб це була саме народна війна, щоб кожна людина відчувала свою причетність. Щоб кожна людина мала можливість зробити свій внесок у нашу спільну перемогу,
– сказав  Сергій Кірієнко.

Таким чином, кожному росіянину пропонується стати дотичним і усвідомити, що це спільна справа. На думку влади, найкращими для цього аргументами є страх війни біля твого дому та важка фізична праця, обов'язково –  колективна. Під час неї планується, що росіяни згадають про "подвиги" дідів і нарешті згуртуються навколо прапора, як це потрібно владі. В якості бонуса пропонується відмова від ілюзій ситого життя та виснажлива боротьба за "стабільність".

Якщо у вас відразу виникли паралелі зі сталінською мобілізацією часів Другої світової та піснею "Вставай, страна огромная", то це правильні асоціації. От тільки, росіяни нині займаються не косплеєм сталінських практик, які згуртували СРСР на боротьбу з нацизмом, а здійснюють карго-культ, тобто відтворюють зовнішню оболонку.

Вони не мають головного –  нацистів, а без них уся схема нежиттєздатна, а тому цього разу "ярость благородная" зовсім "не вскипает как волна", тому що "насильниками, грабителями, мучителями людей" і "проклятою ордой" є самі росіяни та їхня армія-окупант. Натомість на Росію ніхто не нападав. Ось така вона "священная война".

Масований обстріл України, як Росія провокує світ: дивіться відео: