"Нравится – не нравится", Росія розпадається

Невдовзі холодильник у Росії переможе телевізор

"Київ за три дні" перетворився у рік важкої тягучої війни, що вже призвела до великих непоправних втрат, повної ізоляції та у майбутньому призведе до ймовірної зміни режиму з цілком реалістичним сценарієм розпаду країни.

Цікаво Китай воює чужими руками: чому ця країна точно недружня Україні

Масовані обстріли енергетичної інфраструктури України, викликані бажанням Росії компенсувати відсутність позитивних новин з фронту, теж зазнали фіаско. Заморозити українців не вдалося, так само як і завоювати Україну. На кожен ракетний обстріл енергетичних об'єктів ми відповідали відкриттям нового пункту незламності.

Тільки в Деснянському районі столиці відкрито майже сотню просторів незламності, два з яких взагалі є найбільшими в Україні. А станом на сьогодні в більшості регіонів України вже нема дефіциту електроенергії. Навіть російська пропаганда визнає провал плану знищення української енергосистеми, яка коштувала марно витрачених мільярдів доларів з бюджету Росії.

Падіння російського режиму буде прискорюватися разом з усвідомленням пересічними громадянами Росії безглуздого розбазарювання коштів, на які можна було побудувати тисячі шкіл, сотні медичних клінік, закупити десятки тисяч карет швидкої допомоги, відремонтувати тисячі кілометрів доріг та принести цивілізацію у сотні або й тисячі населених пунктів, розкиданих по всій території найбільшої за розміром країни світу.

У сукупності з запровадженням найжорсткіших за всю історію існування санкцій, процес розпаду Росії видається очевидним. Наразі це тільки питання часу. Безглузда "СВО", не приносячи жодного позитивного результату, відіграється на гаманцях збіднілих росіян, тож поступово "холодильник починає перемагати телевізор".

Нещодавнє звернення російського диктатора до Федеральних зборів лише зайвий раз підтверджує, що на політичній шаховій дошці він перебуває у позиції "цугцванг". Кожен наступний крок без варіантів буде погіршувати ситуацію.

Як Україна змінила світовий порядок денний

Російське суспільство починає втрачати віру в переможний фінал, а невдоволені настрої можуть спровокувати періоди смути і бунтів, які історично тривали на території Росії впродовж минулих століть. Це саме те, чого так боїться Кремль. Натомість без перебільшень можу заявити, що нині Україна не лише увійшла до світового порядку денного, але й значною мірою, визначає його:

1. Завдяки потужній роботі команди президента України на дипломатичному фронті "Велика Двадцятка" де-факто стала "Великою Дев'ятнадцяткою", позбувшись Росії та її голосу в процесі ухвалення спільних рішень.
2. США ухвалили держбюджет на 2023 рік, у якому закладені кошти на виробництво та постачання зброї для України у межах ленд-лізу.
3. Низка міжнародних зустрічей у форматі "Рамштайн" призвела до зміни позиції політичного істеблішменту Німеччини, який до цього часу активно пручався процесу передачі Україні танків та важкого озброєння. Видання Bloomberg порахувало, що союзники надали Україні понад 4 000 одиниць бронетехніки, артилерійських знарядь та інших систем озброєння, а найпотужніші члени НАТО надсилають найкращу зброю Альянсу для боротьби з російським агресором.
4. Окрім того, вперше в історії чинний президент США Джозеф Байден побував біля зони бойових дій, яка не контролюється американськими збройними силами. Це свідчить не лише про політичну підтримку України з боку США, а й про встановлення якісно іншого рівня відносин між нашими країнами.

Читайте також Як американські аналітики помилилися у своїх аналізах війни

Завдання Києва на 2023 рік

Проте Україні є над чим працювати у 2023 році. Нашим "домашнім завданням" залишається утримання фокуса уваги на російській агресії, аби в жодного зі світових лідерів більше не виникло бажання зберегти "обличчя Путіну". Україна повинна не допустити засилля проросійських наративів у західному просторі щодо "втоми від війни" і розповсюдження антиукраїнської риторики серед іноземних ЗМІ та партій, які досі перебувають під фінансовим впливом Росії.

Своєю чергою, варто зосередитися на притягненні вищого керівництва Росії до міжнародного трибуналу та відбудові нашої держави завдяки відшкодовуванню збитків, загальна сума яких відома лише приблизно. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля ця цифра вже сягнула 600 – 750 мільярдів доларів.

Не слід забувати, що Росія досі є членом Радбезу ООН, хоча легітимність її статусу в цій поважній організації є питанням дискусійним. Водночас Росія перебуває в Парламентській асамблеї ОБСЄ. Посол США в ОБСЄ Майкл Карпентер заявив, що не існує жодного механізму в межах ОБСЄ для виключення її членів. Однак цей майданчик варто посилено використовувати для ізоляції представників Росії та активізації підтримки України серед інших країн.

Маємо розуміти, що виключення і тотальна ізоляція нашого ворога повсюдно – починаючи від Олімпійських ігор та завершуючи найпотужнішими світовими організаціями – має стати основним вектором роботи української дипломатії на найближчий час. Це повинно відбуватися на рівні з отриманням нової військової допомоги, передусім літаків, далекобійних засобів ураження, важкої бронетехніки та систем ПРО від країн-партнерів.

Активізація Індії на тлі проблем Росії

Попри введення вже чергового пакету санкцій проти Росії й суттєвого обмеження через це обсягів експорту її головних торговельних позицій (нафти, газу, корисних копалин), досі триває активна пряма або опосередкована підтримка її економіки з боку низки держав світу. У той час, як Іран допомагає Росії з постачанням зброї, Китай та Індія продовжують зовнішньоторговельну діяльність з Росією, іноді конкуруючи між собою.

Якщо відійти від споглядання на це крізь призму російсько-української війни, то можна побачити, як Індія поступово починає складати економічну конкуренцію Китаю, і той намагається опиратися. Це чудово демонструє американська корпорація Apple, яка переносить свої заводи з Китаю до Індії, й зовсім не зненацька саміт голів країн G19 в поточному році відбудеться саме в Індії.

Нагадаю, що держсекретар США Ентоні Блінкен зазначив, що Китай розглядає можливість постачання зброї та боєприпасів до Росії для війни в Україні. Ймовірно, КНР намагатиметься відкрити азійський фронт, що може змусити США вступити в конфлікт та змістити фокус уваги від війни в Україні. Все тому, що нова західна зброя, яка надходить чи якої потребує Україна, містить сотні чипів, вагома частина яких виробляється на території Тайваню й подекуди в інших державах Азії.

Рекомендуємо "Пливе кача" у Лужниках як найбільша огида до окупантів

Це протистояння набагато глибше, ніж здається: США та Китай змагаються за контроль над Південнокитайським морем, Пекін прагне заволодіти основними логістичними маршрутами в Тихому океані, а це становить пряму загрозу для національної безпеки США та інших держав регіону. Та й не варто забувати про те, що очільник КНР Сі Цзіньпін ще й досі не засудив (від імені держави) вторгнення Росії в Україну. Він публічно зберігає нейтралітет і закликає до миру в оприлюдненому плані врегулювання, де, на жаль, нема пункту про повне виведення військ агресора з території України.

Після перемоги Україна має контролювати російські ресурси

Вже зараз слід замислитися над тим, яка саме Росія нас влаштує після нашої перемоги: та, що просто капітулює, чи буде розділена на декілька десятків суб'єктів? Досить часто можна почути, що розділення Росії на нові державні утворення нецікаве нашим партнерам через нібито можливе поширення ядерної зброї у світі. Проте подібних заяв не було від політичних лідерів та урядовців і, відповідно, одностайності у позиції щодо майбутнього Росії в колективного Заходу – немає.

Тож є сенс запропонувати й послідовно відстоювати варіант, який поєднуватиме інтереси України і водночас наших партнерів: встановлення спільного контролю над ядерними арсеналами та природними ресурсами переможеної Росії. Засобами для забезпечення цього контролю повинні "поділитися" переможені.

Таким чином, російські газ, нафта, вугілля, поклади руд і металів мають контролюватися українськими та західними компаніями, а прибуток від їх використання повинен йти на відбудову української держави.

Переможці не лише пишуть історію, але й мають звести нанівець всі можливості реваншу ворога. Для цього зараз варто забезпечити посилення санкцій в енергетичному секторі та детально пропрацювати механізм контролю над економікою переможеного агресора. Задля майбутньої міжнародної безпеки необхідно зробити все можливе для створення умов та сценаріїв, при реалізації яких Росія перестане бути загрозою для всього цивілізованого світу. Це і буде остаточною капітуляцією імперії.