Унікальні розробки НАТО: від повітряних куль у стратосфері до пластирів, які загоюють рани

Упродовж понад 6 десятиліть об'єднує найкращих науковців з усієї планети. І вони не втомлюються доводити: завдяки сучасним технологіям можна гарантувати мир і вберегти від лиха. Як саме – дізнайтесь у програмі "Фактор Безпеки" на 24 каналі.

Цікаво Росія атакує НАТО: поширені фейки та як цьому протистояти

Пластир, що загоює рани

Хронічні рани можуть загоюватись місяцями. Вони завдають людині страждань та відкривають шлях небезпечним інфекціям. Але все це може залишитися позаду – завдяки унікальній розробці вчених.

Науковці з Бельгії, Японії, Італії та Іспанії винайшли спеціальний пластир. Він прискорює загоєння ран. Дослідження показали: регенерація відбувається значно швидше, ніж за використання традиційних перев'язувальних матеріалів.

Пластир можна використовувати разом із клітинними технологіями, завдяки чому час загоєння ран скорочується, і замість одного місяця може тривати лише 10 днів,
– розповів інженер Ваня Мішковіч.

Як це працює

Загоєння відбувається швидше завдяки змінам у мікрооточенні рани, які впливають на імунні клітини. Завдяки сучасним датчикам, пластир здатен контролювати й температуру організму, міру активності іонів водню, тобто ступінь кислотності, й інші хімічні процеси в ділянці з раною.

Пластир, що загоює рани / Скриншот з відео

Вчені твердять, що датчик допоможе лікарям визначити пацієнтів, які дійсно потребують невідкладної допомоги. А самі люди розумітимуть, коли треба звернутися до медиків.

Рана сама розмовляє з вами. Через такі індикатори, як температура, рівень активності іонів водню та хімічні сигнали, вона повідомляє вам, наскільки добре гоїться, чи все ж програє в боротьбі з інфекцією,
– наголосив Мішковіч.

Унікальний проєкт розробили за підтримки програми НАТО "Наука заради миру та безпеки". Новинку вже застосовують на практиці Європейське космічне агентство й НАСА для випробувань в умовах невагомості.

Науковці кажуть, що дані також можна завантажувати в програмне забезпечення штучного інтелекту, щоби вказати, коли час перевірити рану. Навіть випробовують його в умовах невагомості, щоб астронавти могли використовувати цей датчик під час місій на Місяць або навіть на Марсі.

Винахід незамінний за потреби екстреної медичної допомоги – переконані науковці. Зокрема, й у зонах бойових дій. Пластирі полегшуватимуть стан поранених військовослужбовців насамперед унаслідок хімічного отруєння. Крім того, лікування пацієнт може отримувати будь-де, навіть не виходячи з дому.

Створення наукового комітету НАТО

Наукова програма НАТО вже понад 60 років сприяє співробітництву країн у невійськовій царині – задля зміцнення миру у світі. Ще в 1958 році Північноатлантична рада в Парижі офіційно оголосила про створення Наукового комітету. Відтоді програма подолала тривалий шлях. З початком нового тисячоліття традиційні загрози безпеці змінилися. Тож в Альянсі почали думати, як реформувати роботу, зокрема й науку.

Читайте також Нова стратегія НАТО: як Альянс реагує на загрозу безпеці світу в умовах пандемії

"Наука заради миру й безпеки"

Оновлена програма з'явилася на світ 2006 року й отримала назву "Наука заради миру й безпеки". Саме під таким гаслом вона об'єднала всі країни-члени та 30 партнерів НАТО. Пріоритети програми за час її існування постійно оновлювалися: від кіберзахисту й боротьби з тероризмом – до посилення енергобезпеки.

Спеціальні повітряні кулі

Спеціальні повітряні кулі також можуть сприяти безпеці. Над новою розробкою науковці НАТО працюють спільно з партнерами з Університету Нового Південного Уельсу та за підтримки програми НАТО "Наука заради миру й безпеки". Аеростати науковці охрестили "оком у небі". І не дарма! Адже ці апарати оснащені спеціальними радарами та камерами з високою роздільною здатністю. Тож можуть підійматися в стратосферу, робити з висоти світлини й відправляти їх на Землю.

"Око у небі" / Скриншот з відео

Вчені кажуть, завдяки таким кулям можуть миттєво оглянути територію площею до сотень квадратних кілометрів. Аеростат можна запустити вручну. Рухатиметься він завдяки вітру, напрямок якого легко прорахувати.

Радар – найбільша перевага цього аеростата. Він оснащений спеціальною технологією SAR. Куля майже одночасно робить десятки світлин низької роздільної здатності, а потому комбінує їх, покращуючи якість зображення. Винахід допоможе ефективніше реагувати на надзвичайні ситуації та долати наслідки стихійних лих. Особливо коли для порятунку потрібен детальний огляд місцевості.

DEXTER

У царині науки з НАТО активно співпрацює й Україна – ще від 1991 року. Це співробітництво посилилося цього року, коли Київ набув статусу партнера з розширеними можливостями. Нині Україна залучена у 27 наукових проєктів "Науки заради миру й безпеки".

Наші дослідники працюють над розробками в галузі міжнародної боротьби з тероризмом і високих технологій. Один із передових проєктів – DEXTER. Унікальний винахід розробили науковці Київського політехнічного інституту та Канадського університету Макмастера. Портативний радар здатен виявляти приховану зброю в натовпі. Це вкрай потрібно для протидії тероризму. Він допоможе виявити вибухівку в громадських місцях у режимі реального часу.

Технології з виявлення прихованої вибухівки і вогнепальної зброї / Фото НАТО

Телемедицина

Серед нещодавно завершених в Україні проєктів – гуманітарне розмінування та телемедицина. Останній об'єднав зусилля держав-членів НАТО – Румунії та США, а також країн-партнерів – Фінляндії, Молдови та України. Інноваційна технологія дозволяє медикам бути на зв'язку із пораненими навіть тоді, коли ті перебувають на відстані тисячі кілометрів. Фахівці можуть оцінити стан пацієнта, поставити діагноз та дати рекомендації тим, хто перебуває поруч із ним.

Важливо Україна хоче взяти участь в операції НАТО у Середземному морі та відправити військових в Ірак

У НАТО переконані, наука може бути ефективним засобом комунікації між країнами. А інновації можуть зробити неоціненний внесок для миру у світі. Адже весь обсяг знань і навичок, отриманий завдяки роботі вчених, можна бути використати для протидії викликам безпеки, які щодня долає НАТО.