Учасники форуму наголосили, що пандемія давно перестала бути проблемою лише людського здоров'я і набула всіх ознак міжнародної загрози. Про те, як захистити демократичні цінності в умовах пандемії, запобігти дезінформації та протидіяти іншим загрозам – у програмі "Фактор безпеки" на 24 каналі.

Зверніть увагу Москва та Пекін фінансують численні фабрики ботів: як реагують у НАТО

Вплив глобальної кризи на суспільство

Заступниця помічника Генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії та комунікації Кармен Ромеро зазначила, що пандемія – це безпрецедентний виклик для всіх країн. Глобальна криза має надзвичайний вплив на населення та економіку, вона продемонструвала, як те, що розпочалося на іншому боці світу, може вплинути на все людство, сказала Ромеро.

Система світової безпеки виявилася безсилою перед новим викликом, це змусило країни шукати нові формати співпраці. Пандемія змінила діяльність таких організацій, як НАТО. Втім Альянс успішно адаптувався до нового виклику, військові країн-союзниць допомагали медикам у боротьбі з інфекцією, зокрема:

  • зводили польові шпиталі,
  • перевозили тяжкохворих пацієнтів,
  • доправляли медичне обладнання в різні куточки світу.

"Ми докладаємо зусиль, щоб допомогти одне одному вийти з цієї кризи – НАТО підтримує союзників та партнерів, надає гуманітарну допомогу та будує лікарні. Ще влітку ми почали готуватися до другої хвилі коронавірусу, схвалили план дій та заснували фонд, щоб бути готовими надати допомогу", – розповіла заступниця помічника Генсека НАТО.

Учасники форуму запевнили, що коронавірус зрівняв держави, протидіяти пандемії не була готова жодна країна, якою б розвинутою вона не була. Тож держави об'єднували зусилля і допомагали одна одній, щоб небезпечна інфекція не переросла у катастрофу.

Пандемія змусила людей хоч і тимчасово, але радикально змінити свій спосіб життя. Уряди країн встановили для громадян обмеження, обов'язкові для виконання. Утім, щоб люди цих правил дотримувалися, вони мають не лише усвідомлювати загрозу, а й довіряти владі. Коронавірус поставив під сумнів надійність демократії.

Люди очікують, що вже завтра буде безпечно, але через брак належних дій з боку урядів у суспільстві народжується непевність та недовіра й вони матимуть тривалі наслідки,
– сказав професор Краківського університету Богуслав Пацек.

Загрози для суспільства через пандемію

Коронавірус може стати новою – після ядерної зброї – найбільшою загрозою для людства, зазначили учасники зустрічі. Агресивно налаштовані сили намагаються використати пандемію для досягнення власних інтересів. Наразі загрози для суспільства дедалі частіше створюють невійськовими і ненасильницькими засобами.

Замість того, щоб перетинати кордони на танках або стріляти, супротивники вдаються до кібератак та дезінформації, такі напади складно виявити та відстежити, а ще – визначити агресора. Через пандемію та карантин люди обмеженні в пересуванні і залишаються вдома, тож активно користуються інтернетом та стають легкою мішенню інформаційної війни.

Кібератаки стають дедалі вишуканими, диверсійні технології змінюються. За останні 7 років такі напади стали потужнішими, і вони ще більше загрожують безпековому середовищу під час пандемії,
– сказала заступниця помічника Генсека НАТО Кармен Ромеро.

Масштабна "інфодемія"

Коронавірус виявив вразливість людства не лише до захворювання, але й до впливу на свідомість. Ще на початку лютого 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я заявила про масштабну "інфодемію". Надто великий обсяг правдивої та фальшивої інформації ускладнює пошук достовірних джерел. Фахівці закликали до боротьби із фейками у час, коли весь світ бореться проти небезпечної інфекції.

"В умовах пандемії така інформація може розхитати демократію. Наразі зростає антизахідний наратив з боку Китаю і Росії щодо того, як суспільства відповідальні за вірус і того, як авторитарні режими здатні краще гарантувати безпеку людям, ніж демократії під час пандемії", – зауважила Кармен Ромеро.


Кармен Ромеро про зросатння антизахідного наративу / Фото "Европейский диалог"

Учасники форуму наголосили, що люди незахищені від фейків, "ботоферми" активно використовують інформацію у згубних цілях, зокрема:

  • маніпулюють фактами,
  • видають брехню за істину,
  • спонукають людей до дій, які їм не потрібні.

Під удар потрапляють демократичні цінності. За словами депутата Бундестагу Томаса Ернделя, наразі інформація є потужним інструментом для недемократичних систем, яка дає їм можливість контролювати ціле суспільство.

Тож учасники форуму закликали світову спільноту захистити свою інформаційну ідентичність. Водночас вони пропонували сформувати документ, який би врегулював інформаційне поле – міжнародну конвенцію про безпеку в Інтернеті, соціальних мережах та медіа.

Важливими є не лише знання, а й здатність формувати інформаційне середовище демократичним шляхом. Ботоферми мають бути заборонені, а інституції, які вдаються до дезінформації, мають нести за це повну відповідальність,
– наголосив старший науковий співробітник університету Джона Хопкінса Пітер Помаранцев.

Водночас учасники дискусії наголосили на тому, що механізмом протидії пропаганді залишається персональна інформаційна гігієна, здатність кожного фільтрувати та осмислювати факти та виділяти джерела, яким можна довіряти.

Традиційні виклики безпеці

Попри загрозу коронавірусу, традиційні виклики безпеці не зникли, наголосили учасники форуму, навпаки пандемія посилила їх – безпекова ситуація і надалі стрімко змінюється. Заступниця помічника Генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії та комунікації розповіла, що коронавірус додав непередбачуваності до й так доволі складного середовища безпеки.

"Дії Росії є викликом для євроатлантичної безпеки, тероризм залишається загрозою від державних і недержавних структур. Під загрозою наші кордони, ми бачимо піднесення Китаю", – сказала вона.

Агресія Росії проти України вже 6 років поспіль випробовує систему колективної безпеки. Колишній заступник Генсека НАТО Александр Вершбоу закликав союзників з Альянсу активніше залучати Україну та Грузію до планування безпечного середовища. Учасники дискусії обговорили й ситуацію на Південному Кавказі, конфлікт у Нагірному Карабаху підриває баланс в регіоні.


Учасники дискусії обговорили й ситуацію на Південному Кавказі / Фото "Української правди"

Спільних дій та гарантій безпеки потребує і Чорне море. Експерти погодилися, що країни повинні сформувати спільну стратегію політики в регіоні та продумати, як захистити торговельні шляхи. Фахівці також відзначали важливість військових навчань і закликали країни НАТО до тіснішої співпраці з державами-партнерами в Чорноморському регіоні.

Альянс допомагає союзникам долати недугу і посилює свої оборонні спроможності. Армійці НАТО несуть службу у миротворчих операціях – у Косово та Афганістані, у мультинаціональних батальйонах у Польщі та країнах Балтії. Заступниця помічника Генсека НАТО зазначила, що як організація, вони залишаються на сторожі і реагувати на будь-які виклики.

Нова стратегія НАТО 2030

Втім коронавірус продемонстрував, що людство має бути готовим до непередбачуваного. Тож Північноатлантичний Альянс бере курс на своє посилення, нова стратегія НАТО 2030 допоможе вибудувати тісніші відносини та посилити стійкість союзників і партнерів. Цей процес побудують на 3 засадах: підтримувати військо, бути сильними політично й на глобальному рівні.

До теми Жінки у військових конфліктах: неймовірні досягнення НАТО за останні роки

"Стратегія НАТО 2030 буде присвячена тому, як будемо пристосовуватися до нових викликів та як будемо готуватися до загроз наступного десятиліття. Альянс повинен залишатися сильним насамперед у військовому забезпеченні, але наші сили не можуть бути сильними, без стійкого суспільства", – зауважила Кармен Ромеро.

Пандемія коронавірусу нагадала, що ми живемо у світі, де все взаємопов'язано. Гарантувати права, свободи та цінності неможливо без сильної економіки та спільних зусиль усіх країн. Подолати нові загрози безпеці можна лише об'єднавшись – саме у цьому полягає завдання міжнародної спільноти.

Про ініціативу з безпілотних морських систем та посилення здатності військово-морських сил діяти в багатонаціональному середовищі над водою – дивіться у відео.