Від затребуваної героїні до політичного вигнанця: історія Надії Савченко

11 июня 2019, 17:30

Це дуже повчальна історія про те, чому не можна робити собі кумирів, та чому важливо тримати голову холодною за найскладніших обставин. Саме в ці дні три роки тому в Україну після дворічного полону повернулась Надія Савченко.

Чому Савченко потрапила в полон

Російський суд засудив її на 22 роки колонії, слідство звинувачувало Савченко у вбивстві російських журналістів, а також в незаконному перетині російського кордону.

Читайте больше: Україна опинилась у шизофренії, або Чому випустили Савченко та Рубана

За версією самої Савченко, вона потрапила в полон так званої "ЛНР" коли виносила з поля бою поранених під час боїв у селищі Металіст під Луганськом 17 червня, тобто, до моменту, коли журналісти ВГТРК Ігор Корнелюк і Антон Волошин загинули (саме у їх вбивстві звинувачували Саченко, – 24 канал)

18 червня пропагандистський телеканал LifeNews опублікував відеозапис, зроблений громадянином РФ Єгором Русским, командиром розвідки так званого батальйону "Зоря", на якому видно перші хвилини полону Надії Савченко.

Дивіться відео: Савченко взяли в полон

9 липня 2014 року представник російського слідчого комітету Володимир Маркін заявив, що вона перетнула українсько-російський кордон самостійно під виглядом біженця без документів. Тому була затримана на території РФ відповідно до російського законодавства, як підозрювана у кримінальній справі про вбивство російських журналістів.

Якби не полон, Савченко навряд чи б стала настільки медійною персоною. До військової служби вона намагалася вчитись на модельєра-дизайнера та журналіста.

Чим Савченко займалася до війни

• Чотири роки вона робила спроби вступити до Харківського національного університету Повітряних Сил, а після чергової невдачі підписала контракт.

• Також вона була в Іраку (у 2004-2005 роках) в складі українського миротворчого контингенту. Перші історії про її неадекватність датуються саме тими днями. Кажуть, що вона навіть збиралась здаватись в полон американцям.


Надія Савченко

• Врешті-решт вступити до військового університету їй допоміг тогочасний міністр оборони Анатолій Гриценко. Її двічі відраховували з ВНЗ, але вона все ж змогла його закінчити, ставши штурманом.

Чому Савченко пішла на війну

На початку війни у 2014 році Савченко пішла добровольцем в батальйон "Айдар".

Коментувала вона це так: "Чому я проводжу свою відпустку тут? Тому що за 23 роки розвалу армії усіма нашими президентами, усіма нашими міністрами оборони ми дожилися до того, що воювати повинен народ. У нас не вистачає ресурсу Збройних сил, їх навичок та патріотизму. Хто ж, якщо не я?".

Суд над Савченко в РФ

У слідчому комітеті Росії говорили, що Надія Савченко у батальйоні "Айдар" була навідницею. Вона ж стверджувала, що займалася навчанням товаришів по службі.

Суд над Савченко розпочався в вересні 2015 року. Під час судових засідань вона принципово відмовлялася говорити російською, одягала на засідання вишиванку або футболки з гербом, співала державний гімн, кричала на суддю і прокурорів.

За час свого перебування в ув'язненні Надія Савченко оголошувала голодовку, яка тривала 83 дні і в багатьох викликала питання. Адвокат Полозов говорив, що незворотних змін в організмі Савченко лікарі не виявили.

Важно! Чому Савченко та Рубан опинилися на волі: резонансні деталі від ГПУ

У той же час обвинувачення проти неї виглядали відвертою фікцією і глузуванням не лише над правосудям, а і просто над здоровим глуздом.

Як Савченко стала іконою для суспільства

На той час героїчний образ Надії був достатньо затребуваним в українському суспільстві – людина, в яку хотілось вірити, чергова месія, самовіддана і відчайдушна героїня. А через те, що про неї було мало відомої інформації, можна було домальовувати будь-які риси та здатності. Це така особливість людської свідомості – додумувати.

Якщо нам людина не подобається – вірити в усе погане, що про неї скажуть. Якщо подобається – ігнорувати явні ознаки неадекватності чи негативу. З подібних причин зовні привабливі люди справляють враження більш розумних чи добрих під час співбесід при прийомі на роботу.

Те саме відбувається і коли усі ЗМІ героїзують когось одного і показують, що це герой та приклад для наслідування. Так, починає втрачатися спроможність критично оцінювати людину і ваш мозок починає фільтрувати явні ознаки того, що з нею щось не так. Тільки я тут згадав про Семена Семенченка? Віктора Ющенко? Михайла Саакашвілі? Володимира Парасюка? Керівників новостворених антикорупційних органів?

Розвінчання міфів про Савченко

Розвінчання міфу Надії Савченко відбулось майже в перші дні. І ваш покірний слуга цьому трохи сприяв. Американські політики говорять, що критика президента має закінчуватись там, де починається вода. Це означає – що коли президент відправляється за один з двох океанів на перемовини, нація має його підтримувати. Щось подібне старався робити і я щодо Надії Савченко.

Обратите внимание! Команда Савченко готувала "сюрпризи" до виборів, – СБУ

Але коли вона перестала бути бранкою Кремля уже не було сенсу мовчати. Про її психічну неадекватність ходили легенди і коли президент Порошенко поїхав до аеропорту, щоб вручити їй зірку героя, я написав ось це:

І знаєте, я думаю що мені ніколи не буде лінь цитувати цей пост.

В червні 2016 року Савченко очолювала рейтинг довіри українських політиків з 35% (для порівняння Порошенко мав 16%). За неї готові були проголосувати на виборах президента майже 12% українців (за Тимошенко і Порошенко – в два рази менше). Через рік, влітку і восени 2017 року, її підтримка впала до 1-2%.

У день звільнення, 25 травня 2016 року, в аеропорту Савченко з'явилася босоніж і в білій футболці з гербом України, відмовилась від квітів.

А через два тижні після повернення в ефірі радіо "Вести" Савченко озвучила свій план з повернення Донбасу, запропонувавши вести прямі переговори з очільниками так званих "ДНР" і "ЛНР" Захарченком та Плотницьким. Тоді ж вона сказала: "Ми посміхнемось один одному, і у нас все вийде".

В принципі, як на мене у Захарченка вийшло непогано (його підірвали, – 24 канал).

Божевільні ідеї та дії Савченко

► У серпні 2016 року Савченко представила новий план державного устрою України – "Народна держава Україна". Вона запропонувала провести позачергові вибори, на яких будуть обрані 100 чоловік, які напишуть нову Конституцію України.

► Також вона пропонувала розділити кожну з 24 областей України ще на 10 частин, щоб люди в них один одного знали.

Головна ідея Савченко – народовладдя і збільшення кількості референдумів. Грубо кажучи – це стара і заїжджена платівка Медведчука, яку місцями грає і нинішній президент України.

► У грудні 2016 року Савченко з'їздила до Мінська і провела переговори з главами так званих "ДНР" і "ЛНР" Захарченком та Плотницьким, після чого втратила місце як в українській делегації в ПАРЄ, так і у фракції "Батьківщина".

Актуально: Савченко і Рубана знову не взяли під варту

► 27 грудня Савченко оголосила про власний політичний проект – громадянську платформу "Руна". В лютому 2017 році її представники оголосили про припинення співпраці з Савченко через ідеологічні та організаційні розбіжності.

► 25 лютого 2017 року Савченко відвідала Макіївську колонію в окупації. Тоді ж вона опублікувала списки полонених, яких відвідала в "ДНР" .

Пізніше стало відомо, що вона допомагала на Майдані "Беркуту". Савченко каже, що намагалася впливати на дві сторони конфлікту, щоб уберегти українців від кровопролиття.

Що Савченко робить зараз?

Сама Савченко ще в лютому 2017 року говорила про свою готовність стати президентом України: "Не хочу, але можу, буду, якщо треба".

В березні 2017 року вона стала телеведучою на каналі NewsOne, який належав Євгену Мураєву.


Савченко працювала телеведучою

Навесні 2018 року Савченко та Володимира Рубана звинуватили у підготовці терактів й державного перевороту. Тоді ж її взяли під варту. В квітні 2019 року Савченко була звільнена. Поки вона на свободі, але за пару тижнів відбудеться чергове судове засідання.

А декілька днів тому Савченко заявила, що планує брати участь в майбутніх парламентських виборах. Крім того, вона вважає, що в новому уряді вона може зайняти посаду міністра внутрішніх справ або стати керівником МЗС.

Я не думаю що у неї є на це шанси, але, як би то не було, Надія Савченко – це яскрава сторінка в українській політиці. Сторінка про те, чому не можна створювати кумирів та чому варто зберігати критичне мислення за будь-яких умов. І я радий що цю сторінку перегорнуто. Можливо я вас здивую, але це гарний приклад того, як треба відстоювати своїх полонених та боротися за їхню свободу.

Неадекватність Савченко не може знецінити того, як сильно згуртувалася наша нація навколо її звільнення. А те, що було далі – це просто вже інший урок. Урок про те, що не варто творити собі месій. І зрозуміти, що це лише спосіб уникнення відповідальності.

Читайте также: "Спочатку треба розібратися з ворогом": боєць розповів, чому футбольні фанати йдуть на війну

Нас з вами ніхто не врятує. Крім нас з вами. І чим швидше ми почнемо сприймати одне одного чесно і не ідеалізуючи, чим швидше ми навчимось визнавати свої помилки і пишатись своїми перемогами – тим швидше ми станемо сильніше і тим ближче будемо до перемоги.