Фінальна битва за Молдову відбудеться у 2025 році

Одна з причин подібної пасивності – усі готуються до фінального раунд боротьби за Молдову – парламентських виборів 2025 року. Більшість оглядачів і експертів сходяться на думці, що саме тоді вирішиться питання, чи зуміє Росія повернути політичний контроль над Молдовою, чи вдасться утримати проєвропейський уряд і парламент. Для кращого розуміння ситуації дамо відповіді на ключові запитання. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

Зауважте Юридично необов'язково: як міністри країн світу домовилися повертати українців з Росії

Чому Маї Санду потрібно перейматись за парламентську кампанію

Один з висновків, який можна зробити за результатами президентських змагань, – партія "Дія і Солідарність" не утримає монобільшість у парламенті нового скликання. Антирейтинги політсили будуть вищими від антирейтингів президентки, а електоральна підтримка – відповідно – меншою. Варто очікувати, що результат партії може бути навіть нижчим від показників Маї Санду у першому турі, а це вниз від 42%.

Якщо президентська виборча кампанія стала геополітичним змаганням за міжнародні пріоритети, яка зуміла об'єднати та мобілізувати виборців (особливо діаспору) у другому турі, то парламентські вибори будуть першочергово про внутрішню політику, соціальні стандарти та економіку. Залучити голоси на основі протидії російській загрозі буде складніше. Для об'єктивності варто відзначити, що економічна ситуація в Молдові доволі складна, що додатково гратиме проти партії чинної президентки.

У результаті, при втраті однопартійної більшості, команда "Дії та Солідарності" вимушена боротися за якомога вищий результат, щоб покращити позиції для пошуку партнерів до формування проєвропейської коаліції.

Важливий висновок: наступний парламент буде коаліційним.

Як виглядатиме склад нового парламенту

Зараз важко зробити остаточний прогноз, але контури потенційного парламенту можна попередньо окреслити.

По-перше, варто очікувати, що проєкт проросійського олігарха Ілана Шора "Побєда" не допустять до виборів. Це означає, що реальні голоси його послідовників частково перейдуть до Партії соціалістів Республіки Молдова, "Нашої Партії" Ренато Усатого та інших політсил, яких типовий агент російського впливу спробує використати як свої проксі.

Читайте також Для Путіна відкривається сумна перспектива, яка змусить його говорити про "різдвяне перемир'я"

Можна очікувати, що Ілан Шор спробує взяти під свою опіку Комуністичну партію та направить її на вибори окремо, а не у блоці із соціалістами.

Ймовірно, спробує запустити ще 1 – 2 політичні проєкти під своїх людей, які брали участь у президентських виборах. На них активно працюватиме мережа виборців, яка діяла проти Санду під час голосуваннях у жовтні й листопаді.

Отже, важливе значення матиме спроможність Ілана Шора провести альтернативні партії до парламенту.

Чи буде сформована у парламенті-2025 проросійська більшість

Станом на тепер, є достатньо підстав вважати, що вказаного сценарію вдасться уникнути, якщо до виборів влада не зробить кричущих помилок.

По-перше, як вже відзначалось, протидія політичним проєктам Шора покликана зменшити присутність проросійських сил у парламенті. З високою ймовірністю олігарх спробує закріпитись там шляхом проштовхування комуністів і як мінімум ще однієї партії, якщо її не заборонять за зв'язки з одіозною і кримінальною персоною молдавського політикуму.

По-друге, високий результат можуть отримати соціалісти, які стануть фундаментом коаліції проти Санду в парламенті країни. Можна очікувати на друге місце партії Ігоря Додона, яка ініціювала делегування у статусі кандидата в президенти Олександра Стояногло.

Важливо На замітку тим, хто поширює зраду: як "зливають" Україну

Проте немає жодних гарантій, що спільний результат соціалістів і проєктів Шора сягне позначки у понад 50%, щоб дозволило їм сформувати більшість. І це стратегічна політична мета чинної влади – переконати громадян Молдови не допустити подібного варіанту розвитку подій.

У такому випадку вказаним політсилам доведеться шукати союзників для коаліції, що ускладнить реалізації російського задуму.

Уже можна очікувати присутність у парламенті "Нашої партії" Ренато Усатого, але далеко не факт, що її лідер погодиться на токсичний союз. Він перебуває у доволі натягнутих відносинах з Додоном і складно навіть уявити їх переговори про коаліцію. Також для Усатого багато політичних ризиків викликатиме і ситуативне об'єднання з Шором.

Показово, що у другому турі виборів Усатий не закликав виборців підтримати Стояногло. Так, він зберіг нейтралітет, але така позиція більше допомогла Санду. Можна очікувати на повторення ситуації й на парламентських виборах.

Крім "Нашої Партії", в парламент також можуть пройти й менш популярні політсили – зокрема "ПРОМ" Іона Кіку чи соціал-демократи, але їм доведеться вжити серйозних зусиль, щоб подолати прохідний бар'єр.

Хто може бути ключовим союзником серед проєвропейських сил

Важливу роль у референдумі за підтримку ЄС та другому турі президентських виборів зіграв примар Кишинева Іон Чебан. У першому випадку він офіційно підтримав європейський вибір та долучився до агітації.

Позицію Іона Чебана можна було сформувати наступним чином: використання теми руху ЄС на президентських виборах було небезпечним в контексті мобілізації населення, але це фундаментальний вектор зовнішньої політики країни, який необхідно зафіксувати. Тож підтримка примара дозволила досягти значної кількості голосів "за" – 56% у столиці, а значить, вплинути на загальнонаціональний результат.

Напередодні другого туру президентських виборів Іон Чебан зустрівся з обома кандидатами в президенти. Однак розмова з Санду напередодні самого голосування дала для неї значні політичні дивіденди та дозволила повернути на свій бік під час голосування центристський електорат.

Конструктивна позиція Чебана створює для його партії MAN значні перспективи на парламентських виборах й може отримати так звану "золоту акцію" при формуванні нової парламентської більшості. При позитивному для MAN розвитку подій, партія може отримати понад 15 мандатів, що перетворить її на один з ключових елементів "коаліції європейського вибору", яка буде покликана зберегти політичний курс Молдови.

Команда Примара успішно демонструє свої управлінські навички в столиці, тому Кишинів стане дієвим плацдармом виборчої кампанії, своєрідною візитівкою. За декілька місяців доведеться розвинути виборчу інфраструктуру в національних масштабах, щоб претендувати на вищий результат. Проте вже зараз можна говорити про MAN як ключовий політичний проєкт, що об'єднуватиме виборців як на проєвропейському, так і на умовно центристському електоральному полі.

Підбиваючи підсумки, варто відзначити, що парламентська кампанія 2025 року буде значно складнішою для чинної влади і їй доведеться шукати надійних союзників для коаліції. Усі зусилля російських агентів впливу будуть зосереджені на отримання реваншу і формування проросійської коаліції. Не буде перебільшенням назвати цей виборчий цикл "фінальною битвою за Молдову".

У проєвропейських сил є усі шанси здобути перемогу, але для її досягнення команді Санду доведеться діяти з аналогічною інтенсивністю та політичними меседжами, що мали місце у часовому проміжку між першим і другим туром. Лише тоді у "Дії та Солідарність" будуть шанси на високий результат.

Без проєвропейського парламенту та уряду президентство Санду не матиме вагомого значення. Тому проєвропейським силам не можна програти у цьому протистоянні, а для України важливо зберегти надійного союзника.