Санкції розбрату. Чи посварить Росія ЄС та США?

Минулого тижня Палата представників США проголосувала за нові санкції щодо Ірану, Північної Кореї та Росії. Законопроект про нові обмеження у відповідь на дії урядів цих країн в американському парламенті обговорювали із початку літа. Коли вперше документ надійшов до Сенату в червні, то його відправили на доопрацювання. Тепер він повернувся до нижньої палати парламенту США. Палата представників підтримала законопроект із давно не баченою одностайністю: 419 – за, 3 – проти і 11 – утримались. Ще більш одностайним був Сенат – 98 голосів проти 2 (загалом 100 сенаторів).

В інтерв’ю "Голосу Америки" колишній посол США в Україні Стівен Пайфер сказав, що новий документ є висловленням недовіри Конгресу до Білого дому. Це інструмент тиску на Дональда Трампа у справі із ймовірним російським втручанням у вибори Президента США. Мовляв, якщо він відмовиться від їх підписання, то вкаже на зв’язок із Росією. Тому, можливо, цей законопроект і містив обмеження одразу щодо трьох країн: адже Дональд Трамп не може відмовитися від тиску на Іран чи Північну Корею.

Читайте також: Цей закон просто приголомшливий за масштабом, – Піонтковський про нові санкції щодо Росії

Це все вказує, що Президент США, найімовірніше, поставить свій підпис під новими обмеженнями. Політолог Євген Магда упевнений, що закон про посилення американських санкцій набуде чинності: у будь-якому разі, одностайність американських конгресменів і сенаторів говорить, що навіть без згоди Дональда Трампа вони зможуть обійти вето.

Американські парламентарі були фактично одностайні у питанні посилення санкцій

Посилений тиск

Конгрес США не запропонував принципово новий документ чи підхід до санкцій. Американські законодавці структурували чи доповнили попередні обмеження. Ці зміни покликані зробити санкції більш ефективними, усунути їх різночитання та призначити чіткі процедури їх дії та усунення.

Частину, що стосується санкцій проти Росії, можна розділити на декілька блоків.

По-перше, закон надає чинності указам Барака Обами, які було підписано ще 2014 року. Вони стосуються санкцій щодо сепаратистів в Україні та їх поплічників, осіб з оточення Януковича та Путіна. Йдеться про свободу пересувань та блокування рахунків у банках. Також американським громадянам заборонено інвестувати в енергетику, розробку оборонних технологій і фінансовий сектор Росії.

По-друге, із прийняттям цього закону набувають чинності інші укази попереднього Президента США – від 2015 і 2016 року. Це реакція на кібератаки Кремля на США. Укази блокують активи Росії по той бік Атлантичного океану.

Російське втручання у вибори президента США не минуло безкарно

По-третє, санкції стосуються корупції у найвищих колах влади у Росії та порушенням прав людини Москвою. Відтепер міністр фінансів, голова Національної розвідки і держсекретар США повинні готувати для Конгресу звіт про участь чиновників Росії у корупційних схемах, про державні російські компанії, пов’язані з іноземним бізнесом, про незаконні фінансові потоки із РФ, про тих союзників США, які обходять санкції тощо. Ці звіти не будуть секретними, отже, хто завгодно зможе ознайомитись із ними.

Насамкінець, чи не найбільшу частину документа присвячено тиску на Росію у сфері енергетики. Конгрес розширив санкції, що були дотепер у цій сфері. Раніше Президент США мав право забороняти залучати кошти до видобутку нафти у Росії та фінансової сфери країни. Також він мав право заборонити приватизувати російські державні енергетичні компанії та інвестувати більше, ніж 10 мільйонів доларів. Тепер він зобов’язаний це зробити. Також заборонено залучати американські кошти до проектів розробки нових родовищ нафти за межами Росії, у яких є щонайменше 33% російського капіталу.

Євген Магда певен: ці санкції серйозно б'ють по російських інтересах.

Енергоресурси – одне з основних джерел отримання валюти. Як тільки Трамп підпише цей закон, можна буде починати слідкувати за падінням курсу російського рубля. Це не означає, що це відбудеться тут і зараз, адже у Росії близько 400 мільярдів золотовалютних резервів. Але ефект буде відчутний,
– говорить аналітик.

Керівник Центру глобалістики "ХХІ" Михайло Гончар говорить, що нові американські обмеження здатні завдати серйозних проблем Росії. Вони ретельно продумані, адже точково впливають на проекти, із яких Росія досі отримувала чималі кошти від західних партнерів, та узалежнювала їх від своїх енергетичних ресурсів.

Під дію цього документа потрапить "Північний потік – 2" і т.зв. "Турецький потік – друга нитка", якщо його буде реалізовувати російська сторона. В ідеалі ці санкції мали б заблокувати реалізацію проектів, що шкідливі для ЄС і для України. Як мінімум, це може сильно уповільнити їх реалізацію,
– пояснює Михайло Гончар.

Він додає, що під санкції, по суті, потраплять ті європейські компанії, що співпрацюють із «Газпромом» або іншими російськими енергогігантами.

Європа проти

Німеччина та Австрія, зацікавлені у споруджені газопроводу «Північний потік – 2», критикували новий американський закон про санкції ще у червні. Зрештою, коли у липні представники Демократичної та Республіканської партій США почали заявляти про досягнення згоди щодо нових обмежень, своє незадоволення висловили і у Європейській комісії. Її голова Жан-Клод Юнкер 19 липня підготував спеціальну записку до комісарів, повідомляє Politico.

У доповіді йдеться про те, що нові санкцій можуть несправедливо завдати шкоди європейським компаніям. Також голова Єврокомісії стурбований, що такий крок американського парламенту може "зруйнувати трансатлантичну єдність і єдність Великої сімки" у питаннях анексії Криму Росією. Тому у Брюсселі сподіваються, що керівництво США перегляне своє рішення.

У ЄС дуже незадоволені ініціативою Вашингтона

За інформацією Politico, Єврокомісія сподівається, що Вашингтон надасть гарантії, що санкції не торкнуться європейських компаній (такі гарантії 2014 року надавав Барак Обама). Якщо такого рішення із боку американської лади не буде, то Брюссель визнає санкції від США такими що не діють на території ЄС. Вони запустять постанову Ради ЄС 2771/96, про те, що екстериторіальні рішення інших країн не можуть бути застосовані на території Об’єднаної Європи. Зрештою у Єврокомісії також сподіваються на реакцію Світової організації торгівлі на санкції США.

Михайло Гончар у колонці на УНІАН пише, що ця ситуація зайвий раз доводить високий рівень "шредеризації" ЄС (Герхард Шрьодер – колишній канцлер Німеччини, який по завершенню політичної кар’єри перейшов на роботу до "Газпрому" – "24"), високу ступінь залежності Європи від Росії. Власне країна Шрьодера та Австрія є найбільшими захисниками проекту "Північний потік – 2" у Європі.

У цьому сенсі також показовою є ситуація із Францією. Трохи більше місяця тому Президент Франції Емманюель Макрон на саміті ЄС звернувся до центральноєвропейських країн, які не хочуть приймати біженців із Сирії (Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини), що ЄС – не супермаркет, і що той, хто не хоче поділяти його цінності, має зазнати політичного тиску. Уже за місяць французький МЗС заявив, що санкції США проти Ірану та Росії суперечать міжнародному праву.

Але Михайло Гончар говорить, що заяви, що лунають із Берліна, Відня та Парижу, а також заяви від Єврокомісії, не треба сприймати як позицію усього ЄС. Наприклад, Президентка Литви Даля Грібаускайте вже підтримала нові обмеження від Вашингтона. У коментарі 24 Каналу Михайло Гончар також закликав згадати, як рік тому тринадцять країн ЄС – Болгарія, Данія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Фінляндія, Чехія та Швеція – виступили проти будівництва "Північного потоку – 2". На думку експерта, це позиція брюссельської бюрократії, а не усіх 28 країн-членів.

У ЄС найважливіші питання приймаються консенсусом. У питанні американських санкцій його зараз немає. Утім це не означає, що навіть за набуття чинності цих обмежень і нездатності Брюсселю відповісти на них, лобісти "Північного потоку – 2" у Європі не знайдуть можливостей його реалізувати.

Чи стане "Північний потік - 2" "яблуком розбрату"?

Німеччина може оголосити "Північний потік – 2" (власне, вона так його і трактує) проектом приватного інтересу групи компаній. Мовляв, він не підпадає під компетенцію ЄС, це приватна ініціатива. Тим більше, що у Балтійському морі немає чиєїсь національної юрисдикції і що умови проекту можна погоджувати із тими, через зони чийого економічного інтересу він проходитиме. Це цікаво "Газпрому", Росії, Німеччині, а також Австрії та Франції, чиї компанії підтримують цей проект,
– пояснив Михайло Гончар.

Удар по єдності. Чиїй?

Незважаючи на те, чи буде проект "Північний потік – 2" реалізовано, чи ні, нові американські санкції завдають суттєвого удару по російських газових амбіціях і активах, дійсно сприяючи диверсифікації джерел постачання енергії до ЄС.

Читайте також: Антиросійські санкції не зруйнують союз США і ЄС, – експерт

Євген Магда говорить, що у цих обмеженнях є безпосередній інтерес США. По-перше, вони заморожують подальшу експансію "Газпрому" через розвиток нових родовищ газу. По-друге, вони здатні почати процес витіснення Росії із деяких країн Європи. Йдеться насамперед про постачання скрапленого американського газу кораблями до країн Центрально-Східної Європи. Перший LNG-термінал у Польщі вже працює, і Вашингтон має намір розширювати свої експортні можливості у цьому регіоні – для породження попиту на свої енергоносії, вони зацікавлені у зменшенні ролі "Газпрому" тут.

Водночас політолог зауважує: Росія всіляко намагатиметься використати нові обмеження на свою користь. Хоча це вдарить по її економіці та політичній вазі, Москва гратиме питанням санкцій, щоби посварити Брюссель і Вашингтон.

Аналітик Євроатлантичного центру Володимир Горбач розцінює суперечності між ЄС і США як нове випробування євроатлантичної єдності. Він говорить, що розвиток подій у цьому питанні може бути подібним до того, яке раніше мало питання видатків у НАТО. Президент США Дональд Трамп вимагав від своїх європейських колег по Альянсу збільшення витрат на нього. Вони спершу відмовлялися від цього, але зрештою прийняли умови американського лідера.

Що насправді обурює ЄС? Те, що внутрішньоамериканське, начебто, питання зачіпає європейські компанії. Їх обурює, що санкції не погодили із ними. Якщо Обама, узгоджував, то у Трампа навіть нема вибору зараз. Консенсус може лежати у вирішенні цієї суперечності,
– резюмував Володимир Горбач.

Він також не виключив, що реакцією Брюсселя на нові обмеження, може стати посилення власних санкцій щодо Росії.

Михайло Гончар визнає, що санкції США можуть розколоти ЄС. Але Об’єднана Європі досі не має спільного вирішення проблеми біженців, енергетичної співпраці і видатків на оборону. Аналітик говорить: ЄС і так вже розколотий. Це означає, що він не зможе прийняти спільної позиції щодо санкцій. Що ж стосується єдності Брюсселя і Вашингтона, то тут ситуація більше залежить від дій США:

Американці завдали превентивного удару, щоби припинити російську експансію. Вони отримали реакцію європейських союзників, яка свідчить про те, що удар нанесено правильно. Головне, щоби американці не відступилися,
– говорить Михайло Гончар.

У цій ситуації Україна має місце зацікавленого глядача, адже не здатна безпосередньо виступати гравцем у питанні санкцій. Але офіційний Київ міг би чіткіше формулювати свою позицію Європейській комісії як партнер, що підписав із ЄС Угоду про асоціацію. Адже співпраця Європи і "Газпрому" зачіпає вже безпосередньо українські енергетичні інтереси, адже наша країна досі є одним із найпотужніших транзитерів російського газу до Старого Світу.