Відкладені вибори: що буде після 20 травня
Квітневий відступ України від зобов'язань у сфері прав людини, з-поміж іншого, стосувався права на вільні вибори. Публічно суб'єкти владних повноважень неодноразово підкреслювали, що під час дії воєнного стану вибори проводитися не будуть. Більше про те, що це означає – читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
Об'єктивно неможливо
У зв'язку з воєнним станом та "гарячою фазою" агресії Росії, в умовах, коли близько мільйона людей служать в лавах ЗСУ, і ще мільйони українців вимушено покинули державу або проживають в окупації, організувати належні, вільні, демократичні вибори просто неможливо.
Читайте також Нестабільність в Центральній Європі, або про що говорить замах на Фіцо
Виборче право так чи інакше буде обмежене для значної частини українців, при цьому мовиться, як про право обирати, так і про право балотуватися. Вочевидь, війну також неможливо поставити на паузу, як і організувати "секретні" дільниці, які б не стали мішенню для ворога.
Врешті, актуальність виборів, зважаючи на ситуацію на фронті та нову хвилю наступу росіян, знизилася, а ймовірна електоральна кампанія наштовхнулася б на хвилю осуду щодо розтрати коштів, які можна спрямувати на інші потреби.
Правові питання
Окремі українські та іноземні політики вказують на відсутність конституційної заборони щодо проведення виборів президента. При цьому для порівняння наводять положення основного закону щодо парламентських виборів. Утім, стаття 83 Конституції, яка найчастіше слугує аргументом, не містить прямої заборони й на перевибори депутатів. Вона виводиться як логічне припущення у зв'язку з продовженням повноважень чинної ради до першого засідання нової ради, обраної після скасування воєнного стану.
Використовуючи цей метод, можна спробувати розтлумачити статтю 103 Конституції.
- По-перше, порядок проведення виборів президента України встановлюється законом, а отже мають використовуватися відповідні положення Виборчого кодексу з посиланням на Закон "Про правовий режим воєнного стану" та відповідні укази президента.
- По-друге, наведення строків чергових виборів президента має регуляторний, а не обмежувальний характер. Відтак, потенційно може зазнавати змін. Одна з них прямо передбачена в Конституції – у випадку дострокового припинення повноважень президента.
- По-третє, одна й та ж особа може бути на посаді глави держави два строки підряд. Цю норму слід брати до уваги, вирішуючи питання легітимності перебування президента на посаді під час дії воєнного стану.
У лютому 2024 року Офіс Президента підготував звернення до Конституційного Суду України з метою отримати чіткі відповіді щодо можливості проведення виборів президента під час воєнного стану та щодо легітимності повноважень останнього після закінчення строку перебування на посту. Чи було надіслано звернення, і чи має Суд на нього відповідь у переддень завершення "п'ятирічки" невідомо.
Зауважте Путіну критично потрібне перемир'я
Водночас, враховуючи об'єктивні обставини та правові аспекти, можна очікувати на своєрідну легітимізацію КСУ заборони на проведення виборів президента під час воєнного стану. Це актуалізує ухвалення необхідних змін до Конституції та інших актів національного права після його скасування.
Не Путін
У той час як вибори російського очільника спровокували цілий шквал критики та осуду, як у зв'язку з організацією електорального процесу на окупованих територіях України, так і через порушення стандартів демократичних виборів у Росії в цілому, перевибори президента України, здається, не на міжнародному порядку денному.
Нині в контексті України світ турбує чергова хвиля ескалації з боку агресора, майбутній глобальний саміт миру та Міжнародна конференція з питань відновлення України. Стурбованість викликає гуманітарна ситуація в нашій державі у зв'язку з атаками на цивільну й енергетичну інфраструктуру, широкомасштабне та систематичне насильство ворога над українцями. Тож очікувати заяви про визнання президента нелегітимним не варто.
Водночас Росія продовжуватиме реалізовувати кампанію дискредитації українських органів влади. Після 20 травня "нелегітимність" президента стане черговим "аргументом" Владіміра Путіна для відмови вести будь-які перемовини з Україною. А якщо простору для маневру в нього не залишиться, після скасування воєнного стану й переобрання президента, російський диктатор матиме додаткову "причину", щоб порушити будь-які домовленості.
Важливо "Мене побила людина у військовій формі": що не так з цим формулюванням
Відтак, Україні слід заручитися підтримкою партнерів, зокрема й щодо продовження визнання президента і політично, й конклюдентними діями. Це буде найбільш ефективною гарантією від агресії та маніпуляцій Росії.
Стратегія пустити питання "відкладених виборів" на самоплив – не є належною. Чим довше триватиме воєнний стан, тим вужчими ставатимуть межі розсуду України щодо обмеження прав людини й тим більш вразливими ставатимуть українці до впливів популізму й пропаганди. Це означає, що посилання на один закон та укази президента ставатиме недостатнім.
Для уникнення дестабілізації внутрішньої ситуації слід дати громадянам чіткі незалежні роз'яснення з боку КСУ або Венеційської Комісії Ради Європи. Головне – забезпечити верховенство права й демократію, попри виклики збройного конфлікту.