Що чекає на гривню у 2025 році й чому основна загроза – у 2026-му

Яким був 2024 рік для гривні

У жовтні 2023 року НБУ перейшов від фіксованого курсу до політики керованої гнучкості, визначивши, по факту, майбутнє послаблення гривні задля більшої адаптації економіки до зовнішніх та внутрішніх умов, зниження впливу майбутніх валютних шоків, знищення множинності курсів. Про те, що було з гривнею у 2024 році і що на неї чекає у 2025-му – читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

Читайте також Подарунок під ялинку: чи буде долар по 43 перед Новим роком

Немає нічого незвичайного у тому, що у 2024 рік гривня контрольовано девальвувала під наглядом Нацбанку. Своєю чергою, НБУ намагався дотримуватись безпечного для гривневих вкладів та рівня інфляції руху курсу, не допускаючи сильних коливань.

• У першу половину року гривня стало послаблювалась з 38 до 41,2 гривні за долар;
• з липня перейшла в довгий боковий коридор 41 – 41,5 гривні за долар;
• лише у грудні вона продовжила послаблення, перетнувши позначку у 42 гривні за долар.

Про фундаментальні макроекономічні фактори, які визначили послаблення гривні на 9% у 2024 році, крім продовження широкомасштабної війни, поговоримо далі.

Платіжний баланс проводив 2024 рік здебільшого з дефіцитом. Так, середньомісячне сальдо платіжного балансу перебуває на рівні "мінус" 660 мільйонів доларів через відсутність сталого фінансування зі сторони партнерів. Для порівняння у 2023 році середньомісячне сальдо платіжного балансу було в профіциті – "плюс" 790 мільйонів доларів.

Не дивлячись на послаблення гривні та активізацію експорту, середньомісячний рівень дефіциту зовнішньоторгового балансу зріс з 770 мільйонів доларів у 2023 році до 1,3 мільярда доларів у 2024 році. Тобто ми стали імпортувати майже у 2 рази більше ніж експортувати.

Середньомісячний попит на готівкову валюту зріс на третину й досяг 2,1 мільярда доларів. А чистий середньомісячний попит (попит за вирахуванням пропозиції) на готівку досяг історичного максимуму, піднявшись майже в 3 рази – до 900 мільйонів доларів.

Щоб покрити всі ці дисбаланси та згладити курсові коливання, НБУ наростив середньомісячні валютні інтервенції у 2024 році на 13% – до 2,7 мільярда доларів.

Ще на курсові настрої впливали мобілізаційні рішення, перемовини по реструктуризації боргу, глобальні зміни настроїв після перемоги Дональда Трампа на виборах у США й, авжеж, досягнення домовленостей щодо фінансування України у другій половині 2024-го й на весь 2025 рік.

Зауважте Що буде з валютним ринком у 2025 році: у раді НБУ назвали ключові чинники

Оптимізм на 2025 рік й ризики на 2026-й

Почнемо за гарних новин. На відміну від 2024 року, Україна у 2025-му матиме достатнє фінансування: це й 50 мільярдів доларів з доходів від заморожених російських коштів, й домовленості щодо фінансування від ЄС, МВФ, Світового банку на 38 мільярдів доларів. Так, у Світовому банку вже зарезервовані 20 мільярдів доларів для України.

А отже, зникає ризик сталого дефіциту платіжного балансу. Резервів буде достатньо для того, щоб закривати потреби та дисбаланси.

Однак при всьому оптимізмі на 2025 рік, у 2026 році фінансування перебуває під величезним питанням. А воно критично необхідне як в умовах війни, так і в умовах відновлення. На жаль, Україна не має внутрішнього ресурсу для відновлення, покриття зовнішньоторгівельного дефіциту, забезпечення вільного руху капіталу, а казати про репарації чи контрибуції на умовах примушення до миру неможливо.

Отже, одним з факторів тиску на гривню у 2025 році будуть очікування дефіциту валютних надходжень у 2026 році.

Зовнішньоторговий баланс буде стало від'ємним на рівні 2024 року. Український експорт потребує стимулювання й конкурентних переваг у вигляді послаблення курсу. На жаль, підвищення тарифів державних монополій, як-от "Укренерго", "Укрзалізниці" значно погіршують конкурентоздатність деяких секторів економіки (наприклад металургія, виробництво та логістика будматеріалів, та інших).

Отже, можна очікувати нестачу внутрішнього виробництва, яке потрібно буде покривати імпортом. Зрозуміло, що імпорт буде потрібен для відновлення, для задоволення потреб населення, яке повертатиметься до нормального життя. Зберігається тотальна паливна залежність.

Ще важливий момент. Україна, будучи перед етапом відновлення, повинна перейти до більш ліберальної моделі валютного курсоутворення й зняти валютні обмеження. Не може країна залучати зовнішні інвестиції, коли відсутнє повноцінне право виходу. Тож, спочатку буде послаблення валютних обмежень, з неминучим виходом інвесторів та нерезидентів, які довго чекали цього моменту, і лише потім буде притік інвестицій.

Важливим фактором для курсу стануть інфляційні паритети, бо інфляція в Україні значно випереджає інфляцію в США. Тобто коли гривня в наступному році втратить 9% купівельної спроможності, долар втратить лише 2,5%. Отже, гривня лише на інфляційній частині повинна втратити свої 7,5% проти долара, що виводить нас на курс бюджетного орієнтира – 45 гривень за долар. Це все буде відбуватись у рамках "керованої гнучкості".

Якщо ж взяти до уваги всі накопичені дисбаланси за роки війни, прибрати фактор жорсткого контролю НБУ, то ми могли мати на 2025 рік курс 47,2 – 52,8 гривні за долар. Ближче до верхньої межі. Але в базовому сценарії, в боротьбі з інфляцією Нацбанк буде стримувати такі рухи курсу.