Чому вільна торгівля не робить країни вільними та як цим користуються автократи, – FT

Рана Фурхара на сторінках Financial Times висунула цікаву тему для роздумів щодо  перебудови світового підходу до торгівлі, де описала основні проблеми вільного ринку, а також причини того, чому цю ситуацію варто змінити.

Цікаво Наближення масштабної рецесії: що радять мільярдери з першої п'ятірки Forbes

"Дві країни, у яких працює МакДональдз не підуть війною одна на одну" – чому це міф?

У США партії демократів та республіканців наразі переглядають підхід до торговельної політики країни, виходячи з поточних геополітичних викликів. Шлях до глобалізації та єдності світу через вільний ринок та торгівлю виявився не таким вже й дієвим, а сьогодення показує, що це не може вберегти світ від конфронтації та війн.

Ідеї Френсіса Фукуями про "кінець історії" та теорії "Золотих арок" Томаса Фрідмана не стали реальністю. Глобалізація, у тому сенсі, як її бачили ці автори, не спрацювала, а світ увійшов у нову еру глобального протистояння,
– зауважує авторка. 

Зверніть увагу! Робота Фукуями "кінець історії" розповідає про те, що завдяки поширенню ліберальної демократії та потужному економічному зв'язку між державами, вдасться завершити епоху війн, революцій та суперечок, задля досягнення спільного розквіту. Під "кінцем історії" мається на увазі кінець мистецтва та філософії, де в основі головної ідеї має бути закладений певний конфлікт.

Теорія "Золотих арок" Фрідмана відсилає до логотипу МакДональдз, як алюзії на глобалізацію. Авторка стверджує, що дві країни, у яких працює МакДональдз ніколи не підуть війною одна на одну. Як ми можемо бачити сьогодні, це не відповідає дійсності, просто МакДональдз, як і абсолютна більшість транснаціональних корпорацій, йде з ринку країни-агресорки.

Вільна торгівля не робить автоматично країни вільними

Заступниця прем'єр-міністра Канади Христя Фріланд дуже красномовно пояснила недієвість цих теорій. Фріланд закликала відмовитися від уявлень, що нібито вільна торгівля автоматично робить країни вільними. Вона закликала до більш тверезого підходу до глобального капіталу та дипломатії після війни в України та підтримки Росії Китаєм.

Працівники в наших демократичних країнах давно зрозуміли, що глобальна торгівля без правил, заснованих на цінностях, які б регулювали її, зробила наших людей біднішими, а наші країни – більш вразливими. Вони давно знають, що вона збагачує плутократів, але не народ,
– заявила Христя Фріланд.

Політикиня запевняє, що неоліберальна глобалізація дійсно дала поштовх до збільшення багатства у світовому масштабі, проте головними бенефіціарами цього стали транснаціональні корпорації та китайська держава. Тоді як у світі різко зріс рівень соціальної нерівності, що є негативним аспектом такого підходу.

Водночас країни, які не згодні грати за правилами використовують ліберальний підхід до вільної торгівлі як геополітичну зброю. Фріланд згадує призначення Герхарда Шредера у раду директорів "Роснафти", у якості такої ж частини військового планування з боку Росії, як і будь-які навчання її армії на полігонах.

Слід зауважити, що саме на принципах вільної торгівлі наполягала Ангела Меркель, коли тривалий час заявляла про те, що "Північний Потік-2" – це суто економічний проєкт, який не має жодного відношення до політики.

Звісно, її слова підхоплював Кремль та також акцентував на цьому увагу. З часом, коли Росія на всю запустила свій газовий шантаж у бік Європи, і шкідливість, і політики Меркель, яка увігнала Європу у залежність від Росії, стали повністю очевидними.

Як Китай використовує ліберальну економіку

Китай також використовує торгівлю для тиску на інші країни:

• Згадаймо хоча б обмеження на експорт норвезької риби з боку Пекіну, у відповідь на присудження Нобелівської премії китайському правозахиснику Лю Сяобо.
• Водночас Китай припинив імпорт свинини з Канади, коли ця країна передала США фіндиректорку Huawei, дотримуючись договору про екстрадиції. Її підозрювали у порушенні санкцій проти Ірану.
• Варто згадати, що Китай також застосував торгівельні обмеження проти Австралії, у відповідь на підпис під запитом про розслідування походження коронавірусу у Китаї. Це завдало дуже жорсткого удару по ВВП Австралії, а Китай вчергове звинуватили в економічному тиску на інші країни, заради досягнення політичних цілей.

Чи можна звинуватити у цих проблемах саме Захід, адже підтримка американцями приєднання Китаю до Світової організації торгівлі, була радше зумовлена потужним лобізмом з боку Пекіну, а також миттєвими вигодами. Є великі сумніви, що хтось в американському істеблішменті дійсно вірив у позитивні політичні зміни в Китаї на тлі відкриття для нього своїх ринків.

Авторка зазначає, що світ потребує змін, які будуть супроводжуватися багатьма складнощами. Втім, слід враховувати, що проблеми виникнуть лише на початку, а в довгостроковій перспективі це призведе до укріплення західних економік та демократій.

Договір між Китаєм та США про "дешевий капітал в обмін на дешеву робочу силу" буде завершений. Спершу це збільшить інфляцію, що буде вкрай відчутно у суспільстві, проте згодом дозволить створювати більше робочих місць для підтримки "друзів". Тобто саме демократичних країн, які згодні грати за правилами.

При цьому, варто наголосити на необхідності зеленої політики, тобто переходу до виробництва, з урахуванням кліматичних змін. США, Канада та Мексика мають безліч стартапів на тему екологічно чистих акумуляторів. Об'єднання зусиль для використання спільних виробничих потужностей дасть суттєвий поштовх як у розвитку економіки, так і збереженні планети.

Саме "підтримка друзів" може стати основним принципом майбутньої ери. Хоч і з певними проблемами, але це допоможе посилити один одного та прибрати залежність від автократів, їхніх ресурсів та капіталу.

Цікаво, що з подібною метою, хоч і суто політичною, президент США Джо Байден організував "Саміт за демократію", який пройшов 9 – 10 грудня 2021 року. Там були представлені демократичні країни з усього світу, а також низка країн, які на думку Білого Дому, готові повноцінно здійснити цей перехід.