На західному "кінофронті" – без змін: як пояснити ганьбу та лицемірство на Оскарі-2023

У ніч проти 13 березня у Лос-Анджелесі відбулася чергова церемонія вручення нагород американської кіноакадемії, також відома як Оскар. Сенсації не сталося – головні нагороди цілком очікувано отримав химерний та абсолютно унікальний фільм "Все завжди і водночас". У інших картин, включно з черговою екранізацією культового роману Ремарка "На західному фронті без змін", не було жодних шансів. 24 Канал вирішив проаналізувати, що не так із цьогорічним Оскаром і чому дехто на Заході закриває очі на реальність і займається лицемірством та подвійними стандартами. 

До теми "Документальний бутерброд": як відреагували українці на Оскар за фільм "Навальний"

Чому Навальні промовчали

Абсолютно очікувано "Оскар" у номінації за найкращий документальний фільм отримала стрічка з промовистою назвою Navalny. Для багатьох не фахівців у царині кіно саме цей епізод став стрижневим, адже він показав ставлення Кіноакадемії до актуальних подій у світі, а там, нагадаємо, відбуваються дійсно історичні речі.

Росія вже другий рік веде жорстоку війну проти України, знищує українські міста та села та здійснює спланований геноцид українського народу. Водночас богема фактично ігнорує війну, так само як ігнорує геноцид та злочини своїх земляків дружина Навального, яка вийшла отримувати нагороду разом з творчим колективом і героями фільму про свого чоловіка.

Мій чоловік у в'язниці тільки за те, що захищав демократію. Олексію, я мрію про день, коли ти станеш вільним і наша країна стане вільною. Тримайся, моє кохання,
– Юлія Навальна зі сцени кінотеатру Dolby концентрується на своїх проблемах.

Промови на "Оскарі" –  це окремий жанр та мега унікальний шанс розповісти про щось важливе, привернути до цього увагу всього світу. Юлія Навальна цей шанс втратила, а людині, якій було що сказати, цього шансу не дали взагалі.

Сім'я Навальних на "Оскарі" / фото Getty Images

Актуально "Навальний" взяв Оскара, але не зупинив боротьбу українців

Знову на узбіччі

Так, мова про президента Зеленського. Він планував дистанційно виступити на церемонії Оскар 2023, проте Академія йому відмовила. Вдруге. Без оголошення причини.

Зверніть увагу! Минулого року, коли вторгнення лише почалося, російські танки були під Києвом, доля України, її державності та всіх українців були під знаком питання, Кіноакадемія також відмовила й не надала трибуну своєму колишньому колезі – президенту Зеленському.

Тоді продюсер церемонії Оскар-2022 Вілл Пекер неформально пояснив відмову расизмом та виставив расистом себе самого. Як пише профільне видання про кіно Variety, Пекер висловив стурбування тим, що війна Росії проти України отримала увагу в Голлівуді тільки тому, що її жертви — "білі", тоді як ігноруються "війни по всьому світу, що зачіпають кольорових людей". Такі слова, якщо вони дійсно пролунали, важко коментувати, як і зрозуміти, як такі недалекі люди взагалі можуть бути тими, хто ухвалює важливі рішення.

Відмова Оскара сталася навіть попри те, що раніше Зеленський вже виступав на престижних церемоніях – у Каннах, на Венеційському, Берлінському кінофестивалях, на врученні Греммі. На церемонії "Золотий глобус" у січні актор Шон Пенн представив Зеленського, який подякував "вільним людям вільного світу – тим, хто об'єднався навколо підтримки вільного українського народу".

Академія робить вибір

Цього року відмову Україні не пояснили ніяк. Академія сховалась у своїй шкаралупі від вбивств українців, натомість зробила акцент на темі Росії, хоча мала вибір. Серед номінантів був фільм-переможець фестивалю у Санденсі "Будинок зі скалок", якій розповідає про українських дітей з Лисичанська, які постраждали від російської агресії. Його академіки проігнорували.

Оскар за кращий документальний фільм –  це не та категорія, де академіки, які голосують за переможця, всі як один, дивляться усіх номінантів. Тут якраз спрацьовує не професійний експертний відбір, а ірраціональний "поклик серця". Тобто, академіки голосували не за художні якості, а за теми.

Виступ президента Зеленського на Берлінале 2023 – дивіться відео:

Фактично, було зроблено вибір між стражданням нації та однієї людини. До речі, зовсім не російського Мандели, а такого ж імперця, що й Путін, просто – менш успішного. Це той Навальний, який раніше схвалював незаконну анексію українських територій, а нині його прибічники мають за мету не зупинити російську агресію проти України, але виключно позбавити росіян докорів сумління і зняти з них відповідальність за геноцид українців.

Діагноз –  лицемірство

Діагноз тому, що відбувається, ще напередодні поставив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він жорстко пройшовся по Кіноакадемії й справедливо звинуватив їх у цинізмі та лицемірстві. Хоча найгірший сценарій Кулеби –  нагородження "На західному фронті без змін" (дипломат не критикував художню складову, хоча до яскравої, проте, механічної екранізації чимало питань) –  не відбувся, приємного мало, адже красиві сукні, шампанське та діаманти були, нагадуючи про бенкет під час чуми.

Люди, якщо ви збираєтеся нагородити фільм про війну і не розумієте, що саме тоді, коли ви п'єте шампанське, одягаєте красиві сукні та діаманти, хтось інший не хоче чути реальну історію з війни, яка відбувається тут і зараз, то з вами щось не так,
–  Дмитро Кулеба про лицемірство Кіноакадемії.

І це міністр ще не знав про флешмоб із блакитними стрічками на сукнях і костюмах за тисячі доларів – такому собі стильному, але абсолютно вихолощеному нагадуванні, що "десь" є "щось", що змушує людей залишати власні домівки та тікати з рідних міст і країн.

В Офісі Президента також відреагували на скандал з цьогорічною церемонією нагородження "Оскар". Там задалися питанням, якщо ця кінопремія – поза політикою, то як туди міг потрапити документальний маніфест "Навальний", у якому внутрішньоросійська політика ллється через край.

Він справедливо зауважив, що організатори премії постійно говорять про гуманізм, однак закривають очі на криваву війну в центрі Європи.

Моя подруга Кейт Бланшетт просить людей нагадати нам усім у розпал цього яскравого сезону, що жахливі кризи та проблеми біженців досі відбуваються по всьому світу, і ми повинні про це не забувати,
–  оскароносна Джеймі Лі Кертіс нагадує про "все хороше" та акцентує увагу на боротьбі з "усім поганим".

При цьому, ніхто на церемонії 2023 року не наважився назвати все, одразу та водночас своїми словами: війну – війною, а злочини росіян – геноцидом.

Єдиними, хто нагадав на заході про нашу країну, стали кінематографісти з Польщі. Актор Матеуш Косцюкевич та оператор-постановник Міхал Димек вийшли до фотографів із синьо-жовтими стрічками.

Матеуш Косцюкевич на Оскарі-2023 / фото Getty

Міхал Димек з українською стрічкою / фото Getty

До теми Чому зірки носили блакитні стрічки на Оскарі-2023 і що це означало

Мовиться не про аполітичність, якою подекуди прикриваються кіномитці, (такою була також причина відмови у виступі Президенту України від організаторів Кінофестивалю у Торонто). Фільм про Навального –  це також політика, а не мистецтво, нехай пробачить Христо Грозєв.

Зверніть увагу! На жаль, кіно –  не єдина галузь, де воліють не бачити злочини Росії та страждання українців, хоча це відбувається мало не у форматі онлайн. Ще один ганебний приклад –  спорт.

У грудні 2022 року FIFA відмовила президенту у виступі перед фіналом футбольного Мундіалю у Катарі, а нині Міжнародний Олімпійський комітет всіма правдами і неправдами намагається затягнути представників країни-агресора на Олімпіаду.

В історії Оскара було чимало моментів власне політичних –  академіки багато разів показували свою позицію –  варто пригадати хоча б нагороди маніпулятору від документалістики Майклу Муру або нагороди посереднім фільмам, проте на важливі для американців теми (нині їх назви більшості людей нічого не скажуть взагалі).

Коли потрібно, академіки все бачать. Та обирають те, що їм ближче. Нині це не українці, а росіянин Навальний.

Можливо, після всієї критики ситуація зміниться, можливо, кіноіндустрія, яка завжди повільно "запрягає коней", наступного року дасть світу приклад справжніх антивоєнних картин, які боротимуться за Оскар. Головне, щоб нова "Касабланка" була не про страждання росіян-дезертирів у Казахстані чи у Верхньому Ларсі.