Штепа і компанія: час повертатися до влади

Новина про звільнення з-під варти Нелі Штепи пролунала мов грім серед ясного неба. Чарівній блондинці вдалося розчулити суддів та переконати їх у тому, що міра запобіжного заходу – за ґратами СІЗО – надто жорстка для неї. Насправді, адвокати підсудної наполягали на цьому вже давно.

Журналісти нашого проекту теж відвідували деякі засідання і дивувалися. як стійко вона тримається. Приміром, коли до суду приходили слов’янські активісти, аби нагадати суддям про її гріхи, приносили плакати, закликали суддів якнайшвидше розслідувати справу та винести вирок у вигляді довічного терміну, пані Неля спокійнісінько розгадувала кросворди.

Читайте також: Платні школи, приватні дитячі садки, або для кого ця країна

А відтепер тендітній жінці із гарною зачіскою та чарівною посмішкою, що влітку 14-го на камери російських каналів закликала "хлопчиків Путіна" якнайшвидше прийти до очолюваного нею міста, вистачить браслету та домашнього арешту.

Звільненя Штепи виглядало аж надто цинічно – під хіханьки та хаханьки, під розмахування жовто-блакитним прапорцем і навіть під виконання державного гімну. Ну слова з якого Штепа, вочевидь, навіть і не знала.

Неля Штепа заручилась підтримкою активістки Ірми Крат, свідчення якої і вплинули на пом’якшення запобіжного заходу. До речі, постать самої Ірми теж доволі суперечлива та викликає багато питань.

Вона була активісткою на Майдані під час Революції Гідності. Влітку 14-го як журналістка поїхала на Донбас та потрапила до полону. Потім разом із бойовиками вийшла на брифінг і на камери російських ЗМІ розповіла, що за час перебування у Донецькій області не бачила російських військових, не знайшла слідів їх присутності. І от у харківському суді Ірма Крат засвідчила, що в полоні перебувала разом із Штепою, бачила, як з тої знущаються, тож увесь сеператизм підсудної – від безвиході. По-іншому вчинити, мовляв, вона не могла. І, схоже, Феміда повірила.

Звісно, звільнення з-під варти Нелі Штепи – це шок. Для українського суспільства, для хлопців, що воюють, для сімей загиблих бійців, для переселенців, що вимушені були покинути рідні домівки, бо туди прийшов "рузький мір". Прийшов, бо кликали.

Читайте також: "Служу на користь бандитів", або чому в Україні впевнено набирає обертів цілий рух "тітушок"

Неля Штепа – справді яскравий персонаж. Зі свого арешту та кожного судового засідання вона примудрялася робити шоу. І, мушу визнати, у неї це виходило доволі непогано. А ще ми звернули увагу на те, що на Донбасі в міських та районниїх адміністраціях по-тихому лишилися сидіти її колеги, які так само у 14-му році кликали путінські війська та підтримували терористів. Але дотепер, наголошую, посідають чиновницькі крісла.

Ось, приміром, нинішний очільник Слов’янська – Вадим Лях. У його бік теж лунало чимало звинувачень. Будучи депутатом міськради, він голосував за звернення про проведення референдуму.

Чинний мер Дружківки Валерій Гнатенко у буремний 2014-й дотримувався тактики "і нашим, і вашим". Водночас і не приховував своєї проросійської позиції.

Чинний мер Добропілля Адрій Асьонов теж у 14-му підтримував терористів та організовував референдум. Тоді він був головою селищної ради Новодонецьку та займався підготовкою референдуму. Відверто протистояв патріотичному атопробігу, заборонивши пускати до селища. Своїх політичних поглядів Асьонов не змінив і зараз. Час від часу не стидається висловлювати антиукраїнську позицію: то назвав укрїнський прапор ганчіркою, то публічно і принципово відмовився починати засідання вшановуванням пам’яті загиблих в АТО хвилиною мовчання.

Читайте також: Американське вугілля: причин для тріумфування не так й багато

Цей список можна продовжити. Спецслужби уперто не бачать того, що діється в них під носом. Ми говорили про це рік тому. Говоримо і зараз – не Штепою єдиною. Таких, як вона, – десятки, і вони не в СІЗО і навіть не під домашнім арештом. Вони – державні службовці, вони керують українськими містами. Так не має бути! Але це реальність сьогоднішього дня у країні, в якій вже пішов лік четвертого року війни.