Санкції проти ексвласника "Дельта Банку" Лагуна мають зробити правосуддя ефективнішим, – ЗМІ

Мовиться про позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб проти Лагуна – ексвласника збанкрутілого "Дельта Банку" – а також його спільників на близько 23 мільярди гривень. Справу слухають у закритому режимі вже понад пів року. Причина – ризики розкриття банківської таємниці, інформує 24 Канал з посиланням на "Коротко.Про".

Зауважте Ексвласник Дельта банку Микола Лагун вкотре спробує списати з себе всі борги перед державою

Засідання відбудеться вже після того, як проти Лагуна застосували санкції РНБО за співпрацю з Росією, а також – фінансування країни-терористки. За даними ЗМІ, Фонд гарантування залишився мало не єдиною інстанцією, яка може стягувати гроші з Лагуна. 

Нові деталі скандалу з Лагуном

На Лагуна наклали низку обмежень. Зокрема, діють заборони:

• розпоряджатися грошима і майном;
• виводити дивіденди чи отримувати гроші від третіх осіб.

Виняток – погашення боргів перед Фондом гарантування вкладів фізосіб.

Після банкрутства "Дельта Банку" Фонду терміново довелось шукати кошти для погашення втрачених внесків населення у межах гарантованих сум. Ресурси для цього виділив уряд, водночас їх потрібно повертати. Загалом Фонд мав взяти в управління майно чи інші активи "Дельта Банку", продати за ринковою вартістю та отримати відшкодування. 

Водночас, як повідомляють ЗМІ, активи виявилися "роздутими". Причиною називають численні схеми у банку Лагуна. Наголошують, що на балансі фінустанови і близько не було майна чи інших активів, які б покрили масштабні виплати. Саме тому збитки оформили як господарський позов проти Лагуна та його спільників – членів спостережної ради та кредитного комітету банку. 

ЗМІ озвучують суму збитків, яку завдала діяльність Лагуна та його банку вкладникам та Україні в особі державних Ощадбанку та Укрексімбанку, Нацбанку, – майже 2,3 мільярда доларів. Зазначають, що упродовж останніх чотирьох років справа уже по другому колу проходить всі судові інстанції. Наразі вона перебуває у Північному апеляційному господарському суді. 

Мовиться, що спочатку суди не хотіли розглядати факт шахрайства з боку Лагуна як комплексний позов – пропонували слухати кожен випадок окремо. 

На "другому колі" Господарський суд Києва постановив відмовити Фонду в задоволенні позову уже нібито через відсутність доказів збитків на 23 мільярди гривень – мовляв, це проблема Фонду, що він не зміг продати "сміттєві" вимоги до "компаній-бульбашок" дорожче. Тепер м'яч знову на боці Північного апеляційного господарського суду, 
– наголошують автори статті.

Зауважують, що дізнатися позицію суду під час перебігу судового розгляду неможливо: протягом останніх пів року суд не публікує ухвали, винесені в справі. Як припускають ЗМІ, це може бути пов'язано із банківською таємницею, яка нібито розкривається в ході засідань щодо самого Лагуна. Водночас автори видання наголошують: запровадження санкцій РНБО може суттєво прискорити процеси правосуддя. На це впливає низка факторів:

• дефіцит ресурсів не дозволить Лагуну затягувати справу руками дорогих адвокатів;
• блокування активів – перший крок до їхнього реального вилучення на користь держави (ба більше, зазначають, що "замороження" активів в Україні надалі може сприяти аналогічним діям за кордоном – шляхом отримання відповідних ордерів іноземних судів).

Наголошують, що для українських судів запровадження санкцій теж мало б мати репутаційне та контекстоутворювальне значення.

"Якщо РНБО і президент офіційно визнали особу загрозою для країни, причетною до фінансування агресора, то тягнути розгляд справ проти неї – де-факто означає йти всупереч суспільним інтересам. Санкції фактично підсвітили проблему: понад 4 роки Феміда не могла (або не хотіла) поставити крапку в історії з розкраданням 23 мільярдів гривень вкладників (те саме можна говорити про відповідальність Лагуна і його спільників і в інших справах, розгляд яких триває уже понад десятиліття) – тому "позасудові" механізми мають продемонструвати більшу ефективність", – наголошують у статті.

Зазначають, що особливо це має стосуватися саме Лагуна. Тим більше, що його можуть одним із перших екстрадувати з Австрії, якщо українській стороні вдасться досягти відповідних домовленостей з місцевим урядом.

Автори матеріалу наголошують: саме від виважених судових рішень у справі, де фігурує "патентований шахрай", чиї схеми багаторазово зафіксовані, залежить можливість зекономити для держави щонайменше 23 мільярди гривень (які де-факто підуть в уряд після стягнення з Лагуна і компанії, і можуть бути використані насамперед як допомога ЗСУ). 

ЗМІ вважають, що першим кроком, аби забезпечити справедливість, могло б стати принаймні часткове відкриття текстів судових рішень, що вже виходили у цій справі. Зокрема, це допомогло б зрозуміти логіку суду та учасників сторін.