"Подкаст терапія" все – як підліткам пережити цей етап: що кажуть психологиня та психіатриня

Новина про закриття "Подкаст терапії" стала для шанувальників справжнім шоком. Рішення ухвалив Євген Янович після резонансного розслідування про Спартака Субботу. Його провів психолог Ілля Полудьонний.

Зверніть увагу Спартака Субботу називають аферистом: все про гучне розслідування та відповідь на нього

Янович зауважив: тепер його мета – вберегти якнайбільше людей від впливу Субботи. Тому про нові випуски "Подкаст терапії" не може й мовитися.  Юні шанувальники шоу почуваються розбитими та розчарованими. У соцмережах вони пишуть, що без "Подкаст терапії" життя просто втратило сенс. Підлітки зізнаються, що після закриття улюбленого шоу "втратили частинку себе". 

"Мені дуже шкода, що тобі боляче" – як спілкуватися з дітьми, які втратили "Подкаст терапію", розповідає Юліана Маслак

24 Канал поговорив з дитячою психіатринею Юліаною Маслак про те, як підліткам пережити втрату, як діяти батькам та що взагалі відбувається навколо "Подкаст терапії".

Як батькам реагувати на те, що дитина дуже важко переживає закриття "Подкаст терапії"? Намагатися щось пояснити та апелювати до критичного мислення або просто підтримати дитину й дати їй пережити свої емоції?

Коли ми втрачаємо щось, що нам дуже подобається, ми засмучуємося, відчуваємо розчарування та маленьку втрату. Доводиться усвідомлювати, що цього більше ніколи не буде. Це – історія про прийняття. Це – про емоції. Про те, як діти, підлітки, дорослі проживають втрату. 

Ми можемо мати багато втрат. Загубити свою улюблену річ. Втратити близьких людей. Це все – втрати. Коли діти відчувають цю емоцію, це боляче, важко. Важливо, аби підлітки отримали емоційну допомогу. Важливо прийняти, що так – це кінець. "Подкаст терапії" більше не буде. Це як зрозуміти, що вийшов останній фільм "Гаррі Поттера".

Я б точно говорила про розділення емоцій. Бо критичне апелювання "Боже, хто такий Спартак Суббота, що за подкаст взагалі" – точно не спрацює. Краще сказати: "мені дуже шкода, що тобі так боляче від того, що нових випусків "Подкаст терапії" не буде. Варто запитати дитину: як я можу тобі допомогти, як я можу тебе підтримати". 

Бо сум – це про сигнал іншим, що мені не просто, і я потребую когось, хто був би поруч, хто міг би мені допомогти.

 Повідомлення й коментарі у соцмережах про втрачений сенс життя – дуже тривожні. Тут важливо сказати, що це – вразливі діти, які почуваються дуже самотніми і тільки у "Подкаст терапії" вони думали, що їх розуміють, бачили образ цієї проблеми, малювали його для себе.

Чи може таке розчарування вплинути у майбутньому на проблеми з довірою у підлітків? Коли вони прив'язалися до "Подкаст терапії", довірилися їй, а тепер це так закінчилося? 

Ми не можемо говорити, що підлітки прив'язалися до "Подкаст терапії". Їм подобалися ті образи, які вони бачили, наче у фільмах. Люди, які відчувають самотність або нерозуміння у соціальних контактах, можуть бути вразливішими, бо у "Подкаст терапії" їх могли розуміти, там вони малювали для себе образи героїв, які розповідали історії з їхнього життя. 

Щодо питання довіри, я думаю, що сумнів може посіятися. Водночас не настільки, щоб це була катастрофа. Звичайно, все залежить від конкретної людини. Від її сприйняття, досвіду. Важливо, аби тепер підлітки не думали, що усі психологи так ставляться до людей. 

Ситуація зі скасуванням "Подкаст терапії" вже вийшла з під контроля самих ведучих. Спартак Суббота виходив на зв'язок з шанувальниками, а Євген Янович намагався їх заспокоїти та пояснити, що кінець світу не настав. Водночас шквал трагічних дописів та коментарів це не зменшило. Що варто зробити зараз, аби хоч якось стабілізувати ситуацію?

Я думаю про правдивість. Варто сказати, що так, я міг зробити помилку. Я міг маніпулювати якимось моментами. Або сказати: знаєте, ми намагалися зробити класний контент, ми намагалися зробити популярне шоу. Глядачам важливо розуміти, що "Подкаст терапія" – класне шоу. Терапія так не проходить. 

Як ви вважаєте, чи могла бути у "Подкаст терапії" частково свідома маніпуляція з боку спікерів? Щоб діти бачили перед собою людей, які їх розуміють?

Вони робили класне шоу. Це – моя думка. Вони точно грали на якихось емоційних реакціях людей. Вони точно намагалися торкнутися тем так, щоб це було весело та гарно. 

Чимало підлітків зараз пишуть, що їм байдуже на правду. Головне, щоб "Подкаст терапія" тривала далі. Це спроба втекти від реальності?

Наведу приклад з життя. Я люблю якийсь серіал на 10 сезонів. Зрозуміло, що я хочу, аби він тривав далі, що б там не відбувалося. Звісно, я казатиму: гаразд, байдуже, але нехай. Це як спосіб впоратися з емоціями. Як спосіб отримати те, що я хочу. Для підлітків це – характерно. 

Як ви вважаєте, такі шоу як "Подкаст терапія" – радше корисні чи шкідливі? 

Я б точно віддала належне, що це – класний проєкт. Він запросив багатьох людей задуматися про терапію. Щоправда, у такий спосіб, який для спільноти терапевтів, у якій я працюю, є неприйнятним. Але це не означає, що у "Подкаст терапії" транслювали геть недобрі послання. Ми не можемо знецінити проєкт. Звісно, що там є корисна інформація. Але це може фільтрувати хіба що фахівець. Людина, яка слухає, не може збагнути: корисно чи ні. Вона радше керується тим, чи довіряє особистості.

Я слухала декілька подкастів, які мене торкнули. І спосіб, у який це було викладено, м'яко кажучи, був не зовсім етичний, підтримувальний. Але це – образ героя. Нам треба критично сприймати інформацію.

Варто зауважити, що ми не можемо нести відповідальність за вчинки інших осіб. Ми не можемо сказати, що Суббота або Янович є відповідальними за поведінку інших людей після завершення "Подкаст терапії". Бо це – маніпуляція. Це – перекладання відповідальності. Ведучі розгрібають свою відповідальність. З обманом. З завершенням терапії. Їм теж непросто.

Як підліткам прокачати своє критичне мислення?

Бути допитливими до світу. І пам'ятати, що інформацію варто перевіряти. 

Як ви вважаєте: у чому феномен "Подкаст терапії"?

Я думаю, що це – класний контент. Україномовний. З гарним образом. З гарним донесенням інформації. З гумором. Брутальністю. Я думаю, це – гарне шоу. І класна ідея. І добре, що "Подкаст терапія" існує. Вона запросила багатьох людей у терапію. Але це не означає, що це – якісний продукт. Ми, як фахівці, не можемо дивитися на ті речі, які є недоречними. Ті висловлювання, які є недоречними. Я мало знаю фахівців у сфері психічного здоров'я, які б сказали "о, це класний контент, треба його поширювати".

У чому феномен Спартака Субботи та як обрати психолога – розповідає Юлія Богаченко

Як ви вважаєте, чому підлітки так фанатіють від Спартака Субботи? У мережі читаємо коментарі, що підлітки більше не бачать сенсу жити. 

Перше враження, коли я дивилася "Подкаст терапію", що Суббота – нарцистична особистість. Розумно говорить, але холоднокровно. Від психолога хотілося б трохи більшої теплоти. Окрім того, він позиціював себе як людину, у якої немає емпатії. І в мене тут величезне питання: а як психолог може бути без емпатії. Психолог має пропускати через себе інформацію, переживання, емоції кожної людини.

Психолог лікує любов'ю та прийняттям. Між психологом та клієнтом має бути терапевтичний альянс, а емпатія є основною умовою, аби він відбувся.

Далі я прочитала його біографію і була трохи здивована: він – надто молодий для його досвіду роботи. 

Великий плюс у роботі Субботи – те, що він популяризував психологію. Навіть одна моя клієнтка розповіла, що пішла у терапію після "Подкаст терапії". 

Для багатьох підлітків Суббота був опорою, підтримкою та образом успішної цілеспрямованої людини, який надавав відчуття впевненості. Як і загалом ютуб-блогери. Дуже часто при перегляді відео або якогось подкасту, ми створюємо собі ілюзію, що ми у чомусь розбираємося. Оскільки блогери надають нову інформацію.

Треба розуміти, що підлітковий період – період переходу від дитячого віку до дорослого. Вони такі активні, відстоюють свою позицію, вважають себе дорослими та самостійними. Важливо, аби батьки підтримували дитину, казали, що люблять її, незважаючи ні на що.

Також підліткам часто не вистачає опори. Нею можуть стати батьки, актори, музиканти, блогери, супергерої з фільмів. Але перша та найголовніша моя рекомендація – ніколи ніким не зачаровуватися. Це – негативно впливає на психіку. Бо потім неодмінно настане етап розчарування. Ідеальних людей не існує, це лише наша уява та бажання знайти той самий ідеал.

Образ Субботи-супергероя люди ліпили тривалий час. Він створював образ молодого, успішного, класного, не повчав, давав зрозуміти, що успіху можна досягнути за короткий час. Загалом створював ілюзію успішного успіху та надавав підлітками тієї впевненості, якої на етапі становлення багатьом не вистачає.

А тепер цей супергерой впав з п'єдесталу. Звідси й думки, що сенс життя втрачений, а світ навколо – дуже похмурий, адже підлітки втратили опору. Це наче будинок, який втратив фундамент. А як же ж будинок буде без фундаменту?

Тепер є два варіанти, як діяти:

• знайти нову опору (хоча це буде зробити складно, адже тепер діти втратили довіру до Спартака й тепер їм буде важко довіритися у черговий раз);
• стати опорою для себе.

Як поводитися батькам, діти яких не можуть змиритися з втратою "Подкаст терапії"?

Дитина втратила опору. Треба, щоб батьки відклали усі справи й показали, що дитина для них – на першому місці. Варто підійти, запитати, але головне ненав'язливо. Батьки мають відшукати тепло всередині й підійти до дитини, запитати, що вона переживає, що турбує, поділитися своїми переживаннями, показати те, що можуть у будь-який час приділити увагу. Якщо дитина захоче, можна рекомендувати піти до психолога,

Можна поділитися своєю історією. Про розчарування у якомусь супергероєві з фільму або в улюбленому акторові. Чи навіть у реальній людині. І розповісти цю історію з власного досвіду.

Коли хтось сходить з твого п'єдесталу, це гарна нагода поставити туди себе, адже ця опора – незмінна упродовж життя. Ти можеш не мати ідолів. Але ти маєш сам собі бути супергероєм. Обери свої цінності. Доки ми не знайдемо опору у собі, ми її шукатимемо в інших людях. Зараз підлітки втратили опору. Важливо, щоб вони знайшли її у собі, у своїх батьках, у близьких людях.

Чи варто взагалі стежити за психологами на ютубі?

Я рекомендую своїм клієнтам не дивитися психологів на ютубі. А якщо й дивитися, завжди варто звертати увагу на освіту людину, на її досвід роботи, відгуки. Коли людина дуже багато часу приділяє своєму піару в інтернеті, стає цікаво: а коли він працює, коли він консультує, набирається досвіду, читає літературу. Про багатьох психологів з величезним досвідом, у мережі та ЗМІ – дуже мало інформації. У них просто немає на це часу. 

Як обрати для себе психолога?

Коли збираєтеся до психолога, дуже важливо звернути увагу на його освіту та досвід роботи. Я не ображаюся, коли мене про це питають, а радію. Окрім того, варто дивитися, чи підходить вам людина по ментальності, по моральних цінностях якихось, чи взагалі є психотерапевтичний конект. 

Сподіваюся, після цієї ситуації нарешті зараз візьмуться за організацію надання психологічної допомоги, внесуть певні корективи. Можливо, перевірятимуть психологів. Створять спеціальні ліцензії для консультування. Люди прискіпливіше обиратимуть фахівців, тому допомога буде кваліфікованішою. 

Психотерапія – роки роботи. Не день, не два, не тиждень. Курси "стань психологом за 7 днів" не працюють. Окрім того, всі психологи мають відвідувати психологів. 

Як ви оцінюєте те, що загалом про психотерапію говорив Суббота?

Спартак хвалив один напрямок, а інший – знецінював. Не можна такого робити. Кожен вид психотерапії має право на існування. Певні типи людей потребують певні види. Головне – знайти свого психолога. Якби працював лише один напрямок, інших би вже не було.

Як ви вважаєте, ведучі "Подкаст терапії" могли частково маніпулювати своїми словами, аби отримати любов аудиторії?

Маніпуляції є свідомими та несвідомими. Це може бути. Тут доречніше запитати самого Спартака. Він йшов до свого образу, який передбачає ці маніпуляції. Бо людина, яка знає, чого вона варта, не кричатиме про це на весь світ. А він кричав. Частково це виглядає свідомими маніпуляціями.