Зовсім не схоже на традиційну лікарню: вражаючі кадри зі стабпункту, де рятують військових
Аби рятувати поранених українських військовослужбовців поблизу лінії фронту облаштовані стабілізаційні пункти. Вони розміщені у підземеллі, що пояснюється необхідністю убезпечити їх. Адже стабпункти стали мішенню для росіян. Саме тому поранені бійці прибувають туди переважно уночі.
В стабпункти бойові медики евакуюють поранених із передової, надають їм першу медичну допомогу. У невеликих операційних, вдень і вночі, пацієнтів готують до наступного етапу – вирушення в тил, інформує 24 Канал у межах програми "Кордон.UA".
Дивіться також На Харківщині Росія вже втратила значну частину бригади та "сточила" два танкові полки, – ЗСУ
В польових умовах облаштовано 4 операційних
Стабпункт, де рятують життя військових на Вовчанському напрямку, зовсім не виглядає, як звичний в мирному житті медичний заклад. В умовах війни – це місце з обшарпаними стінами й залишками комунікацій. Військовий хірург Олег Сенишин, який керує медичним напрямком на цій ділянці, розповів, що за короткий час тут вдалося облаштувати повноцінний польовий шпиталь. 90% його пацієнтів – поранені з Вовчанська та околиць.
Ми дуже довго шукали місце, в якому можна було б розмістити операційні, особовий склад, налаштувати логістику – довіз поранених з "нуля" і вивіз вже стабілізованих пацієнтів в медзаклади іншої ланки,
– розповів Сенишин.
В стабпункті облаштували 4 операційних, в яких може повноцінно працювати 4 лікарських бригади. Військовий хірург зауважив, що це вдалося зробити оперативно завдяки допомозі підрозділів ДПСУ, Військово-клінічного центру Північного регіону ЗСУ, місцевій адміністрації, яка посприяла отримати відповідне медичне обладнання.
Воно було надзвичайно необхідне, щоб ми могли повноцінно запуститися і працювати. Не просто перев'язувати поранення, зупиняти кровотечу, а дійсно надавати повноцінну спеціалізовану медичну допомогу,
– пояснив Сенишин.
Спектр медпослуг стабпункту широкий
Команда медиків на Вовчанському напрямку працює практично в безперервному режимі. Нестачі обладнання або медикаментів немає. В автономному режимі стабпункт може працювати понад тиждень. Тут проводять операції на черевну порожнину, грудну клітку, кінцівки; зупиняють важкі кровотечі; лікують термічні опіки. Це фактично той об'єм медпослуг, який може надати звичайний медичний стаціонар.
Отримавши тут допомогу, легкопоранені бійці часто виходять звідси у відносно гарному стані, багато хто прагне одразу повернутися на позиції. Важкопоранених, стабілізувавши, медики відправляють далі – до стаціонарів.
"В нас є апарати штучного дихання, рентгенологічні апарати. Тут можна зробити кардіограму, ультразвук. Все, що необхідно для діагностики, в нас є. Також є маленька лабораторія, де можна визначити групу крові військовослужбовця, якщо є необхідність в переливанні крові. Нас забезпечують фактично в повному обсязі донорською кров'ю", – розповів Олег Сенишин, начальник медичної служби прикордонної комендатури "Шквал".
Як виглядає стабпункт / скриншот з відео ДПСУ
Найбільша складність – швидко доставити пораненого
Перш ніж поранені будуть доставлені в стабпункт, медикам по рації повідомляють про їх кількість, складність стану бійців, їхні попередні діагнози. Після цього готується все необхідне, зустрічають поранених лікарські бригади зі спорядженням. Поки анестезіологи займаються стабілізацією життєвих показників бійця, хірурги визначають діагноз. Вже після приймається рішення щодо необхідності операції.
Прикордонні медики хвилюються, аби поранені були доставлені якнайшвидше, бо навіть 1 година евакуації – "золота". Саме цей час дає найбільші шанси на повне відновлення військового. Найбільша складність – у доставленні пацієнта в стабпункт, адже переправа через річку регулярно обстрілюється. Переважно поранених доставляють у спеціальних переносних сумках.
Нам вдається і до того часу вдавалося довозити сюди всіх живими й люди звідси також всі їхали живими,
– поділився Олег Сенишин, начальник медичної служби прикордонної комендатури "Шквал".