Ставлення Папи Франциска до війни Росії з Україною та черговий скандал: інтерв'ю з експертом

Звідки у голові Папи Римського зародилася ідея спільної ходи росіянки та українки, про ідеологічні шори понтифіка та його марні спроби достукатися до Володимира Путіна – в ексклюзивному інтерв'ю сайту 24 каналу розповів керівник АДЦ "Політична теологія" Ігор Загребельний.

​Читайте Папа Римський заявив, що просив про зустріч з Путіним у Москві, але відповіді не отримав

Скандальна хода

Звідки у Папи виникла ідея нашого примирення з росіянами через ходу за участю українки та росіянки?

З одного боку, у нас ще від початку російсько-української війни, тобто з 2014 року, малювали досить позитивний портрет Папи, показували його позицію як виразно українську.

Понтифік неодноразово висловлювався на тему нашої війни, однак його формулювання повсякчас були дуже розмитими. В них можна було, за бажання, розгледіти як проукраїнську риторику, так і транслювання кремлівських наративів.

З його уст лунали обтічні фрази про "конфлікт" в Україні та на Донбасі. Він ніколи не говорив, що Росія є стороною конфлікту. Тобто чогось радикально нового не сталося протягом останніх місяців. За винятком того, що Папа Франциск тепер почав визнавати Росію стороною, котра здійснила агресію.

Інша сторона медалі – це богословські погляди Папи, котрі він демонстрував впродовж свого понтифікату, каже експерт / Фото надане спікером

Папа Франциск зараз показує не традиційний католицький підхід до теми війни, а підхід, котрий визначається новітніми світськими світоглядними течіями. В його основі закладено пацифізм.

Традиційно, католицька церква завжди висловлювалася з приводу війни. Коли сторони поводили себе однаково агресивно одна щодо одної й між ними виникали суперечки, церква намагалася їх примирити. Однак, коли одна зі сторін протистояння є явним агресором, тоді це вже зовсім інша справа.

Так от: Папа Франциск живе ідеєю загальносвітового братерства і надихається цією візією, котра відповідним чином накладається на його бачення нинішньої ситуації. А відтак – знаходить своє відображення в крайніх скандальних заявах духівника.

Тобто він став заручником власних світоглядних позицій?

Безперечно. Наприклад, його інтерв'ю, котре стало предметом чергового скандалу. Там він говорить, що не знає, чи правильно, що Україні постачають зброю. Це в ньому говорить той утопізм, в який понтифік так свято вірить.

Позиція Папи Франциска та звернення до Путіна

Чи немає часом у Ватикані якогось російського сірого кардинала, що нашіптує Папі на вушко?

Тут справа скоріше в інерції східної політики Ватикану відносно Росії. Витоки комунікації між Святим Престолом і Москвою можна простежити ще з давніх часів.

Проте, як стале бачення, вона сформувалася в минулому столітті в часи холодної війни. Тоді, коли Папою Римським став Іван XXIII. Завданням цієї східної політики було знайти модель співіснування з комуністичним радянським режимом. Паралельно існувало декілька інших вчень.

До того ж ще здавна серед католицьких інтелектуальних кіл захоплювалися православною російською філософією. Переплетіння всіх цих чинників і спричинило досить відчутний інтерес до російської православної церкви.

Папа Франциск нібито звертався до Путіна через ситуацію в Маріуполі / Фото Getty Images

Понтифік справді звертався до Путіна з проханням посприяти евакуації людей з Маріуполя?

Не виключаю, що таке могло бути. Папа виходить зі своїх абсолютно щирих прагнень рятувати людські життя. Цей його окремий жест іде нам на користь, позаяк це означає, що глава католицької церкви не залишається осторонь болючої маріупольської теми.

Складно сказати, наскільки успішними будуть ці заклики до кремлівського диктатора. Можливо, вони й зможуть принести якусь користь. А проте, напевне сказати не можна. Папа спробував посіяти зерно. Тепер глянемо, чи воно проросте з часом.

Бажання відвідати Москву та Київ

Чому навіть після відмови господаря Кремля у задоволенні його прохання, Папа Франциск все одно хоче навідатися до Путіна?

Очільник Святого Престолу продовжує йти на поклик свого утопізму.

Які шанси, що цей візит стане можливим?

Це щось зі сфери фантастики. Навіть щось більш фантастичне, ніж думка про те, що його прохання зможуть допомогти Маріуполю. Тому, що це дуже болісне питання насамперед для самої російської православної церкви.

Навіть коли вперше анонсувалася на початку грудня минулого року друга зустріч Папи і патріарха Кирила, то митрополит Волоколамський Ілларіон Алфєєв чітко заявив, що візит Папи до Москви є неможливим. Таке перебування суперечить духовно-культурному позиціонуванню російської православної церкви.

Представники російської сторони по-своєму зацікавлені в екуменічному діалозі, але не бажають бачити Папу на своїй території.

Росіяни не хочуть бачити Папу Римського на своїй території / Фото Getty Images

А де б мала відбутися зустріч, на думку росіян?

Десь на нейтральній території. Як, наприклад, перша зустріч Папи та Кирила, яка відбулася в Гавані. Друга ж мала відбутися в Єрусалимі.

Чому понтифік хоче спершу до Москви і лише потім до Києва?

Скільки б я не аналізував поведінку Папи Франциска, мені все одно складно зрозуміти його логіку. Ще в грудні торік він заявив, що готовий їхати хоч до Москви. І якраз тоді ж з вуст митрополита Алфєєва пролунали слова про те, що цього в жодному випадку не може відбутися.

Орбан справді міг сказати Папі, коли Путін планує завершити війну?

Тут міг спрацювати ефект "зламаного телефона". Можливо, Орбан щось таке йому повідомив. Не виключено також, що Папа може і далі жити у світі своїх власних ілюзій, гадаючи, що війна скоро закінчиться та знову можна буде будувати світове братерство.

Знову ж таки, залізти в голову і прочитати думки ми не можемо. Можемо лише провести аналіз на основі поточної інформації та попередніх заяв. Можемо спробувати звернутися до енцикліки, виданої у позаминулому році під назвою Fratelli tutti ("Всі брати", італійською). Та все ж повністю всього ми знати не можемо.

На Ватикан впаде тінь внаслідок некомпетентних заяв Папи?

Якийсь тимчасовий гнів з боку звичайних людей ця ситуація викличе, проте не більше. Гнів цей швидко мине. Для справжніх католиків не має жодного значення, якою є політична позиція Папи. Вони перш за все віддані саме церкві, яка аж ніяк не підпорядкована Папі. Вона стоїть вище за нього.

В історії католицької церкви були й приклади, коли до влади у Ватикані приходили абсолютно аморальні понтифіки. Але ж це не означає, що вірянину католицької церкви потрібно переставати бути відданим своїй вірі.

До теми – жахаючі кадри від "Азову" з Маріуполя: дивіться відео