В IT безробітних немає: Веселовський розповів, як стати програмістом без досвіду в Україні

Зі Степаном Веселовським сайт 24 каналу зустрівся у Львівському IT Кластері. Під час розмови обговорили інноваційні підходи до навчання, перспективи роботи інженером програмного забезпечення та скандальний законопроєкт про Дію City. Розбиралися, як увійти в IT без досвіду та профільної освіти.

Цікаво Куди вступили та що вивчатимуть найрозумніші випускники 2021

Веселовський не любить, коли його проєкт IT Village та загалом об'єднання айтішників називають "бульбашкою", адже чимало громадських ініціатив він реалізує для звичайних громадян. Наприклад, перший Центр вакцинації у Львові створив саме IT Кластер. Потім його передали під управління Міністерства охорони здоров'я України та Львівської обласної державної адміністрації.

Очільник львівської IT-спільноти закликає людей вакцинуватися, щоб "не користуватися безкоштовною версією життя". Інтереси бізнесу він активно відстоює під час спілкування з представниками влади, особливо коли йдеться про Дію City.

Інноваційні навчальні програми

В 2019-му на дискусійній платформі від "Твоє місто" ви сказали: "У нас є три основні цілі, над якими потрібно працювати, – освіта, PR та інфраструктура. Тільки якщо ці сфери почнуть успішно розвиватися, ми зможемо говорити про реальні зміни". Зараз ви теж так вважаєте?

Наша місія – перетворити Львів на європейський технологічний хаб. Для цього потрібно активно працювати з освітою, промоцією та інфраструктурою. Всі розуміють, що зміни в освіті швидко не відбуваються. За останні п'ять років ми запустили 17 навчальних технологічних програм у львівських ВНЗ. Станом на сьогодні 65% університетських програм вже реформовано.

А чому серед освітніх закладів немає Українського католицького університету?

УКУ має достатню організаційну спроможність. IT Кластер переважно співпрацює з Львівською політехнікою та університетом Франка – з найбільшими постачальниками людського капіталу в регіоні. Сподіваюся, що незабаром ми запустимо навчальну програму з цифрового дизайну в Львівській академії мистецтв.

Хто викладає спецкурси з нових навчальних програм у ВНЗ?

Наші програми в університетах викладають співробітники ВНЗ, а також ментори – працівники компаній-учасників нашого Кластеру. Якщо університет хоче долучитися до якоїсь з наших програм, то він приходить до нас. Інколи ми приходимо до нього. Зараз час для ринку – три чи чотири роки від старту програми. Тому ми концентруємося ще на інших типах професійно-технічної освіти.

Обговоримо тоді перспективи профтехосвіти. Цього вересня у львівському Вищому професійному училищі №29 стартувала оновлена програма для професії "Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення"…

І 28 студентів обрали цю програму для навчання. Цей проєкт має дві важливі складові: скорочення time to market (з англ. "часу виходу на ринок" – 24 канал) та ефективне використання людського капіталу. IT-індустрія дуже швидко розвивається, а навчання на бакалаврських програмах є занадто довгим у сучасних умовах.

Двадцять років тому, достатньо невеликим терміном навчання були чотири роки. В сучасному світі – це прірва. У Міносвіти думають скоротити термін навчання бакалаврату до трьох років. Проте скільки живу, стільки ці розмови й чую. Дай Бог, щоб наше покоління це побачило.

Тому ми вирішили видозмінити профтехосвіту в регіоні і почали з училища №29. Тільки уявіть, людина у 18,5 років отримує фах і вже заробляє гроші. І не потрібно шукати баланс між роботою та навчанням.

Цей проєкт має й соціальну функцію. Часто батьки дітей, які вчаться в закладах профтехосвіти, не мають великого достатку. Тому це – можливість для таких сімей. В училищі дитина зможе швидко отримати фах та роботу, зможе утримувати і сім'ю.

Тобто ви не підтримуєте ідею "Нової української школи"? Повна середня освіта триватиме вже не 11, а 12 років…

Я не розбирався детально у цій темі і не беруся її критикувати. Певно, не дурні люди це придумали. Однак якщо ми хочемо конкурувати зі всім світом, то повинні починати працювати якомога раніше. До мене зараз приходять працевлаштовуватися люди, яким дуже часто 20 – 21 рік. У них досвіду набагато більше, ніж коли я отримав першу роботу.

STEM-освіта та конкуренція між ВНЗ

Веселовський: "В СРСР інженерами працювали переважно чоловіки, адже радянська система несла саме такі цінності" / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Цьогоріч харків'янин Ілля Шкірко отримав в сумі з чотирьох предметів ЗНО 798 з 800 можливих. Це найкращий результат. Хлопець вступив до Харківського національного університету радіоелектроніки на "Інженерію програмного забезпечення", однак паралельно планує навчатися за кордоном. Коли українські університети зможуть конкурувати з іноземними, зокрема з Массачусетським?

Такі університети вже є, просто не в такому масштабі. MIT (з англ. "Массачусетський інститут технологій" – 24 канал) – це не тільки інститут, а й бренд. Як і Стенфорд. Проблема в тому, що наші університети не вміють працювати зі своїми брендами.

Є багато фільмів, де події відбуваються в MIT чи Стенфорді. Скільки ви бачили кінострічок про ХНУРЕ чи Львівську політехніку? Безглуздо порівнювати топові американські університети з українськими. Між нами – столітня прірва у плані маркетингу.

Ми повинні запускати якісні інноваційні програми і чітко їх позиціонувати. У нас вже є 17 програм у львівських університетах, кожна з яких має спеціалізацію. І ми це максимально сегментуємо піаром. Наприклад, в Україні тільки у Львівські політехніці є навчальна програма "Інтернет-речей" . Її очолює Зеновій Верес, керівник освітнього напрямку у Львівському ІТ Кластері.

Згідно з результатами IT Research, у 2020-му у Львові частка чоловіків у IT-сфері була 68%, а жінок – 32%. Чому і досі існує така ґендерна нерівність?

Ми не є в цьому унікальними. Аналогічна ситуація – у будь-якому технологічному хабі. Наша індустрія бере витоки з інженерних спеціальностей. У радянському суспільстві місце жінки і чоловіка було різним. В СРСР інженерами працювали переважно чоловіки, адже радянська система несла саме такі цінності.

Наразі у світі у STEM-напрямку навчаються більше хлопців, ніж дівчат. У вас є донька. Чи хочете ви, щоб вона навчалася у цьому освітньому напрямі?

Їй шість років і у неї кожного тижня нові ідеї, ким вона хоче стати в майбутньому. Я насправді не хотів би впливати на її вибір. Однак я буду радий допомогти і підказати, якщо їй буде цікава моя думка в майбутньому. Ще занадто рано говорити. Якщо захоче бути художником, то допоможу. Захоче бути інженером, то теж допоможу. Ми з дружиною самі обирали, ким хочемо бути та де навчатися. Я не хочу керувати процесом та вказувати донці, куди вступати.

Фіскальна політика та поява R&D-центрів

Напередодні спілкувалася з IT-спеціалістами різних компаній. Вони вважають, що саме збільшення кількості R&D-центрів допоможе залучити інвестиції до України…

R&D-центри вже є в Україні. Проте я не бачу прямого зв'язку, як їхня кількість впливає на притік інвестицій. Мені здається, що це більше залежить від інших чинників – стану судової системи, міжнародних рейтингів та відгуків щасливих клієнтів. Треба, щоб про нас у світі говорили добрі речі. Водночас президент Естонії (Керсті Кальюлайд – 24 канал) каже, що естонський бізнес має певні труднощі щодо інвестування в Україну. І це говорить дружня до нас країна.

Інтелектуальна власність – найцінніше в технологічних бізнесах. Повинна працювати система, коли інвестори не боятимуться зареєструвати інтелектуальну власність в нашій країні.

Поговоримо про фіскальну політику України. Як ви ставитеся до податкової та правової системи Дія City? Вона обмежуватиме роботу з ФОП для IT-спеціалістів.

Наразі Рада прийняла тільки рамковий закон. Ще побачимо, як "Дія Сіті" працюватиме в кінцевому результаті. Якщо це буде альтернативою для роботи технологічних компаній, то ми тільки за.

Зверніть увагу! 12 жовтня Податковий комітет ВРУ погодив до другого читання законопроєкт №5376 про податки у Дія Сіті. Інтерв’ю записувалося до цього.

Розробники законопроєкту взяли за приклад білоруський "Парк високих технологій" – спеціальний податково-правовий режим…

І це перше, що насторожує. Не хочу робити дурні порівняння, але мені здається, що щось підглядати у ПВК точно не варто. В Білорусі все залежить від однієї особи. Чи хочемо ми, щоб Дія City залежала від настрою президента чи іншого політичного лідера? Ні, бо це ризиковано. ПВК чимало створив для росту білоруського IT. У нас фактично те саме відбулося завдяки системі співпраці з ФОП.

Читайте Чому Дія City викликала резонанс серед IT-спеціалістів

А як ви ставитеся до застосунку "Дія"? Чи користуєтеся ним?

Я активно використовую застосунок "Дія" ще з часів бета-тестувань. Цей проєкт мені дуже подобається і я вболіваю за його успіх. На мою думку, ще трохи і ми будемо кращі в питаннях цифрової демократії, ніж Естонія.

І це попри скандали зі зливом особистих даних?

Назвіть мені IT-рішення, яке не мало такого скандалу. Ризики завжди будуть. Я не є експертом з кібербезпеки, але в нас є тільки такий шлях розвитку.

Чому IT-галузь вважають "бульбашкою"

Офіс Львівського IT Кластера / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Перейдемо до проєктів Кластера. IT-спеціалістів часто називають окремою кастою. Ваш проєкт IT Village тільки підтверджує думку, що об'єднання IT-спеціалістів – це своєрідна "бульбашка"…

Люди часто таке говорять. Вони думають, що айтішники відірвані від іншого життя в країні. Це не є так. Наші діти ходять в ті самі школи. Ми ходимо в ті самі лікарні, користуємося тими самими дорогами, купуємо те ж саме житло. Ми ходимо в ті самі ресторани та навчаємося в одних університетах. Не можна говорити, що ми живемо в окремій державі.

Офіс Львівського IT Кластера / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Проєкт IT Village – це можливість людям перебувати в середовищі, де в тебе визначені правила. Наприклад, у нас ви можете обрати собі сусіда. Цей проєкт виник з бажань ініціативних людей. Ми дорослішаємо і хочемо мати класний простір навкруги та оточувати себе крутими людьми.

А вже з пандемією все набуло іншого значення. В нас дуже часто в людей вдома умови гірші, ніж в офісі. Навіть для моєї сім'ї цінність житла до пандемії була мінімальна, тому що ми тільки там ночували та снідали.

Зверніть увагу Дія, злив даних про вакцинацію і російські соцмережі, – в РНБО розповіли, хто атакує Україну

Для чого ви робите конференцію IT Arena? Яка вікова аудиторія цього заходу? Чи не думали ви організувати конференції з окремих мов програмування, наприклад для розробників Java чи Scala?

Я не люблю порівнювати нашу конференцію з іншими заходами. Ми мріємо, щоб Львів посів провідне місце серед топових хабів Східної Європи. IT Arena є ознакою, що індустрія живе та розвивається. Якщо таких конференцій в країні не буде, то галузь стагнуватиме.

Цього року IT Arena відвідують тільки вакциновані. Щодо аудиторії точно сказати не можу. Переважно це спеціалісти від 23 років. У нашому Кластері є гранти для студентів, які покривають вартість квитків. Ми постійно ставимо собі нові цілі, хочемо на наших заходах збільшувати кількість спікерок. Тому цьогоріч на IT Arena запросили Мей Маск –  найвідомішу маму у світі.

Як стати програмістом 

Веселовський: "В IT безробітних немає. Якщо ви добре знаєте якусь мову програмування, то знайдете роботу" / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Пропоную закінчити на натхненній ноті. Як стати програмістом, якщо тобі трохи за 30? З чого краще почати?

По-перше, не треба боятися. Я взагалі спочатку вивчав "Міжнародну інформацію" і тільки потім вступив на "Інформаційні технології". Зрозумів, що хочу рухатися за напрямком технологій. Було не легко, але я це зробив.

В IT безробітних немає. Якщо ви добре знаєте якусь мову програмування, то знайдете роботу. Потрібно володіти англійською, щоб увійти в індустрію, адже в IT-компанії ви можете працювати не тільки інженером програмного забезпечення. Почніть з англійської, якщо хочете потрапити в цю сферу.

Якщо ви хочете стати айтішником – почніть з англійської мови / Фото Валентини Поліщук, 24 канал