Судова та містобудівна реформи: чому все так довго і важко йде?

19 липня 2024, 11:18
Читать новость на русском

Коли після Майдану педалювали судову реформу, то в 2017 році Громадська рада доброчесності казала публічно, що таким, як Богдан Львов не місце у Верховному Суді. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

Як у систему зайшли не ті люди

"Це була брехня, коли Порошенко говорив про "безпрецедентну прозорість конкурсу". Наші висновки Вища кваліфікаційна комісія та Вища рада правосуддя проігнорували, як і менеджери судового проєкту USAID. Я питала: що робитимете, як народ не визнає рішення Верховного Суду, який ви отак сформували? Навіщо обрали Львова? Він вказував суддям, як голосувати на таємному голосуванні! Це ж конкурс. Могли обрати кращих!" – каже журналістка Наталія Соколенко, яка у 2017 році як членкиня Громадської ради доброчесності просила не призначати Львова до Верховного Суду.

Читайте також Як Львів відновлює зруйнований обстрілом музей Шухевича

Пройшло 6 років після того, як Львова просили не призначати. Що відбулося? Та нічого особливого. У нього до того всього, що виявила громрада, журналісти-розслідувачі "Схем" знайшли ще й паспорт Росії. Громадський сектор далі витрачає значні ресурси, щоб проконтролювати судові процеси, аби Львов не повернувся до Верховного Суду. А питання, як же він в ньому опинився, якщо громадський сектор казав не призначати його на посаду?

Так сталося, що пальці однієї руки тоді не були зібрані в кулак, щоб це відбити. І тому вчасно не збили тих, хто не мав пройти фільтр, і вони зайшли в систему.

Циклічна історія

Крім судової реформи, в країні відбувається ще одна. Реформа містобудування. У країну на відбудову йдуть чималі гроші. Великі гроші – велика спокуса. Вже і в Україні, і за кордоном в курсі, як ключові "реформатори" країни лобіювали проєкт №5655 та постанову-клон через уряд.

Це те, в чому Chatham House побачив реальні наслідки картельної змови, а Європарламент і Єврокомісія вбачають корупційні ризики.

Так, а що у нас з містобудівною реформою? Народна депутатка Ганна Бондар ("Слуга народу"), яка працює над містобудівним кодексом і очолює робочу групу, у своєму інтерв'ю громадській ініціативі "Голка" прямим текстом каже:

"Я мала комунікацію із колишнім керівником "Говерли" Абрахамом Габріелем. Я пов'язую його звільнення з посади саме з цими фінансовими історіями і тиском. У нас є інформація, що Кубраков звернувся до посла США і на стоп поставили фінансування 4 проєктів. Це не лише вже згадані містобудівний кодекс та проєкт Інституту громадянського суспільства. Це ще два проєкти Асоціації міст України".

Зауважте Тепер ворог як на долоні: правда про відхід ЗСУ з Кринків

Інститут громадянського суспільства заявляв про такий тиск ще раніше і казав, що їм перекрили фінансування з "Говерли". А була ще ж і цензура на "Урядовому кур'єрі", коли опублікували статтю про містобудівний кодекс.

Виходить у нас якась циклічна історія. Ми запускаємо в систему таких людей (Богдан Львов, Олександр Кубраков), які б не мали в ній бути, роками героїчно долаємо наслідки, а це гальмує реформи. І вони щоразу шукають шляхи, як вийти на західних партнерів.

Так от, щоб такі "реформатори", як Кубраков, не робили біди й з ними не доводилося роками боротися, пальці однієї руки (громадського сектору, ЗМІ, донорів) мають бути стиснуті в єдиний кулак. А це значить, що ніяких напівтонів чи відбілювання не може бути.

Напівреформи, як і напівправда руйнують державність. У часи війни ми не маємо 10 чи 20 років, щоб процес реформування був мало не вічним і ми вчилися на помилках знову і знову. Улюблену національну гру "біг по граблях" треба завершувати. А для цього треба аналізувати події й називати речі своїми іменами.