Суперечливі норми закону: чи справді Польща готується до виходу з Євросоюзу

Багатолюдні проєвропейські мітинги відбулися також у Ґданську, Познані та Кракові. До цього громадян спонукав Конституційний суд Польщі.

До теми "Польський євромайдан": тисячі людей вийшли на акцію "Залишаюся в ЄС"

Судді постановили, що польське законодавство має пріоритет над європейським.

"Це тихий вихід Польщі з ЄС. 17 років тому ми, як суспільство, заявили на референдумі, що підтримуємо вступ до європейського об'єднання", – заявив протестувальник Роберт Галемба.

Поляки захищають своє право залишитись у ЄС / Фото Michał Dukaczewski, RMF

Як відреагували у ЄС

Ситі по горло не лише пересічні поляки й польські опозиційні партії, а й представники усіх структур ЄС й окремих держав-учасниць.

"Пріоритет європейського права є ключовим для інтеграції Європи й співіснування", – заявив міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн.

Чому виникла суперечка

Суперечка між Брюсселем і Варшавою почалася ще у 2015 році, коли до влади у Польщі прийшла консервативна партія "Право і справедливість".

Відтоді ця політсила разом з президентом Анджеєм Дудою, який є її членом, намагаються взяти під свій контроль судову гілку влади.

Анджей Дуда намагається взяти під свій контроль судову гілку влади / Фото Getty Images

Для цього вже ухвалили 2 закони: про суди загальної юрисдикції та про Верховний суд.

Перший надає право міністру юстиції призначати до судів загальної юрисдикції. Інший –  ініціював створення дисциплінарної комісії при Верховному суді, яку фактично контролює парламент, де абсолютну більшість має "Право і справедливість".

Таким чином, польська керівна партія отримала можливість призначити в судові органи лояльних до себе працівників.

У нас склалася така ситуація, коли суд, який складається з нелегальних суддів, штампує рішення, які влада вважає необхідними для просування власного порядку денного,
– заявив професор права Томаш Тадеуш. 

Єврокомісія подала до суду ЄС

Такі дії польської влади спонукали Брюссель до рішучих дій. Спочатку її закликали скасувати суперечливі нормативні акти, погрожуючи санкціями. Коли Варшава відмовилася, то Єврокомісія подала до Суду ЄС.

"Ми є захисниками верховенства права в Євросоюзі й намагаємося діяти як захисники міждержавних угод. Ми відкриваємо діалог з країнами-учасницями ЄС, але якщо він не допомагає, як в цьому випадку, то подаємо до суду", – заявив Верховний комісар ЄС з питань юстиції Дід'є Рейнолдс.

До теми Глава Європарламенту допустив можливість блокування виплат Польщі з бюджету ЄС

Суд ЄС влітку 2021 року постановив заморозити дії польської дисциплінарної комісії на підставі того, що її функціонування суперечить європейським договорам у сфері права.

Варшаву зобов'язали привести польське законодавство у відповідність до європейських норм. Натомість влада країни звернулася за роз'ясненням постанови Суду ЄС до польського Конституційного суду. Там головує призначена керівною партією Юлія Пшилембська.

Вона й вирішила, що польське законодавство має пріоритет над європейським.

Органи Євросоюзу діють поза межами своїх повноважень, наданих Республікою Польща ЄС. Конституція є вищим законом у Польській Республіці, вона має пріоритет у застосуванні,
– наголосила Юлія Пшилембська.

Польський прем'єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що таке рішення Конституційного суду не означає прагнення Польщі вийти з ЄС. Воно лише захищає право держави проводити власну судову реформу.

Матеуш Моравецький вже відреагував на рішення суду / Фото Government of Poland

У відповідь Єврокомісія оголосила про намір подати черговий позов до Суду ЄС про притягнення Варшави до відповідальності за порушення європейських норм у сфері верховенства права й незалежного функціонування судової гілки влади.

Також Брюссель обіцяє заморозити виділення грошей з бюджету ЄС на реалізацію проєктів у Польщі. Зокрема, й майже 2 мільярди євро для відновлення польської економіки після пандемії COVID-19.

Чи піде польська влада на поступки Єврокомісії під тиском санкцій або навпаки рухатиметься у бік виходу з ЄС? Наразі цього не прогнозують ані у Брюсселі, ані у Варшаві.