Таємничий астероїд набирає швидкості в космосі, але вчені не впевнені чому
Більшість астероїдів поводяться передбачувано, але 1998 KY26 до них не належить. Його рух не вписується в очікування, а головне пояснення дивацтв тепер під сумнівом.
Що не так із цим астероїдом?
Астероїди зазвичай рухаються під дією зовнішніх сил, зокрема гравітації та тиску сонячного випромінювання. 1998 KY26 прискорюється інакше: його траєкторія показує незвичне прискорення перпендикулярно до площини орбіти. Космічна скеля діаметром 11 метрів робить повний оберт навколо своєї осі за 5,35 хвилини. Одне з пояснень стверджувало, що це лише маскування, а насправді об'єкт є "темною" кометою, пише ScienceAlert.
Що таке темні комети?
Космічні тіла, відмінні від планет і зірок, зазвичай ділять на дві великі категорії: астероїди та комети. Астероїди здебільшого складаються з каменю. Комети ж містять лід, який випаровується, перетворюється на газ і підштовхує тіло на додачу до гравітації. Зазвичай ми уявляємо комету як туманну кулю зі шлейфом, у якому розсіюються сонячні промені, через що він сяє і може бути побаченим із Землі. Але не всі комети такі.
Темні комети отримали назву через те, що їхню активність практично неможливо побачити. Вважають, що вони викидають гази, як звичайні комети, проте без яскравих хвостів. Зовні вони нагадують астероїди, лише з додатковим прискоренням. Тому вчені цілком логічно перевірили, чи не належить до них і 1998 KY26.
Як перевірили гіпотезу?
Один зі способів визначити кометну природу об'єкта – виміряти його температуру, адже комети містять лід. Аерокосмічні інженери з Технологічного інституту Джорджії Корбін Гансен і Масатоші Хірабаясі скористалися відомими даними про астероїд: розміром, орбітою, відбивною здатністю та ймовірним складом. На їхній основі вони змоделювали температуру на поверхні та в глибині об'єкта.
Результати нашої температурної моделі показують, що швидкість виділення води на 1998 KY26 була б надто високою, щоб зберегти похований лід, що уточнює наше розуміння складу астероїда,
– прокоментували автори в статті в журналі Icarus.
Чому лід там не виживе?
Щоб водяний лід під поверхнею зберігався тривалий час, температура має залишатися нижчою приблизно за 145 кельвінів, тобто мінус 128 градусів Цельсія. Проте навіть найхолодніші ділянки 1998 KY26 мають середню температуру щонайменше 212 кельвінів, або мінус 61 градус Цельсія, упродовж усієї орбіти навколо Сонця. Для людини це смертельний холод, але для кометного льоду – надто тепло.
За розрахунками дослідників, навіть якби лід становив 1 відсоток маси астероїда, він повністю зник би трохи більше ніж за 2 тисячі років. А якби саме лід відповідав за незвичне прискорення, його вистачило б лише на 62 роки.
Чи можна остаточно виключити лід?
Не зовсім. 1998 KY26 може мати вік у мільярди років, але невідомо, як довго він перебуває на нинішній орбіті. Тож теоретично лід усе ще міг би там бути. Проте цей результат і попередня робота, яка простежила походження об'єкта до ймовірного пояса астероїдів, роблять таку можливість дедалі меншою.
Що ж тоді штовхає об'єкт?
Лишається ще одна версія – тиск сонячного випромінювання. Світло Сонця діє на тіла слабко, але у безповітряному середовищі його сили може вистачити, щоб пояснити поведінку астероїда.
Відповідь можемо дізнатися вже скоро. До 1998 KY26 прямує зонд Hayabusa2 японського космічного агентства, а зустріч з астероїдом запланована на липень 2031 року.