Вчені спостерігали полярні сяйва на найбільших супутниках Юпітера

Хоча астрономи й раніше знали про полярні сяйва на супутниках Юпітера, сонячне світло, що відбивалося від їхніх поверхонь, перекривало їхнє світіння. Тепер, у новій парі досліджень, опублікованих у журналі Planetary Science Journal, астрономам вдалося уникнути Сонця, використовуючи тінь Юпітера.

Цікаво Метеорит вибухнув у небі Техасу, спричинивши шалений гуркіт і розкидавши довкола уламки

Що про це відомо

Ці спостереження є складними, оскільки в тіні Юпітера супутники майже невидимі. Світло, яке випромінюють їхні слабкі полярні сяйва, є єдиним підтвердженням того, що ми навіть навели телескоп у правильне місце,
– зазначила в пресрелізі провідна авторка обох досліджень Кетрін де Клер, планетологиня з Каліфорнійського технологічного інституту.

Як і земні, полярні сяйва на цих супутниках утворюються переважно з кисню, підданого дії сонячних частинок, але вони майже в 15 разів яскравіші й забарвлені в більш насичений червоний колір через розріджену атмосферу супутників.

• На Європі та Ганімеді полярні сяйва з'являються також в інфрачервоному спектрі, що, за словами астрономів, є першим випадком спостереження такого явища в атмосфері позаземних об'єктів.
• Тим часом на нестабільному Іо вулканічна активність викидає в атмосферу попелясті шлейфи, що містять солі, такі як хлорид натрію і хлорид калію. Коли ці солі потрапляють під напругу, вони створюють більш м'яке жовто-помаранчеве сяйво, яке рідко зустрічається на Землі.

Але астрономи спостерігали за полярними сяйвами не лише заради видовища. Вони також шукали сліди води в атмосфері. На жаль, ознак її наявності було мало. Наукова спільнота наразі розділилася в думках щодо того, чи містять кілька галілеївських супутників океани води під своїми замерзлими поверхнями.

Загалом, хоча наявність води залишається невизначеною, ці нещодавні дослідження дали рідкісне і захоплююче уявлення про склад атмосфери супутників Юпітера.