На супутнику Юпітера знайшли ймовірні сліди позаземного життя

Вчені впевнені, що під крижаною поверхнею Європи на багато кілометрів залягає величезний океан солоної води, що робить її головним кандидатом на існування позаземного життя в нашій Сонячній системі. Тим часом вуглекислий газ є одним із ключових будівельних блоків життя, і коли його виявили на супутнику, виникло питання: чи піднявся він з глибин океану, чи має інше походження?

Дивіться також Щось врізалось у Юпітер, спричинивши видимий аж із Землі вибух

Звідки взявся вуглекислий газ на Європі

Щоб знайти відповідь, дві групи дослідників використали дані з ближнього інфрачервоного спектрометра телескопа Джеймса Вебба для картографування CO₂ на поверхні Європи. Найбільше газу було виявлено в районі шириною 1800 кілометрів під назвою Тара Регіо, де є багато "хаотичного рельєфу" з нерівними хребтами й тріщинами. Що саме створює хаотичний рельєф, достеменно невідомо, але одна з теорій полягає в тому, що тепла вода з океану піднімається вгору, щоб розтопити поверхневий лід, який з часом знову замерзає, перетворюючись на нові нерівні скелі.

Перше дослідження використовувало дані Вебба, щоб з'ясувати, чи міг CO₂ потрапити звідкись ще, окрім океану, наприклад, прилетівши з метеоритом. Саманта Трамбо з Корнельського університету й провідна авторка дослідження наводить висновок, згідно з яким вуглець був отриманий з самого супутника, "ймовірно, з внутрішнього океану", а не принесений з космосу. Але дослідники не можуть виключити, що вуглець піднявся з твердих надр планети у вигляді скелеподібних карбонатних мінералів, які під впливом опромінення могли розпастися і перетворитися на CO₂.

Тож на 100% поки не можна стверджувати, що вуглець виробляють живі організми, адже джерел його може бути кілька.

Кухонна сіль також була виявлена в Тара-Реджіо, що робить цю місцевість значно жовтішою, ніж решта поверхні Європи, і вчені вважають, що вона також могла потрапити сюди з океану.

Отже, тепер у нас є сіль, у нас є CO₂. Ми починаємо дізнаватися трохи більше про те, як може виглядати ця внутрішня хімія,
– каже Трамбо.

Інша група дослідників сподівалася знайти шлейфи води або летких газів, що вириваються з поверхні, але не змогли їх виявити.

Майбутні місії до Європи

Дві великі космічні місії планують ближче познайомитися з Європою та її таємничим океаном. У квітні Європейське космічне агентство запустило зонд Juice на Юпітер, а місія Europa Clipper має стартувати в жовтні 2024 року. Коли Juice двічі пролетить повз Європу в 2032 році, він збере важливу інформацію, в тому числі й про хімію поверхні. Він також дослідить два інших супутники Юпітера – Ганімед і Каллісто. Там теж було виявлено вуглець.

Мета обох місій полягає в тому, щоб з'ясувати, чи мають ці крижані супутники належні умови для підтримки життя, але вони не будуть сідати на супутники, чи занурюватися в океан. Тож не зможуть підтвердити саме наявність життя. Хай там як, але навіть, якщо якийсь майбутній апарат і знайде його там, то найімовірніше, що це будуть якісь примітивні мікроби, адже мало хто здатен вижити під більш ніж 10-кілометровим шаром льоду.