Вчені впевнені, що під крижаною поверхнею Європи на багато кілометрів залягає величезний океан солоної води, що робить її головним кандидатом на існування позаземного життя в нашій Сонячній системі. Тим часом вуглекислий газ є одним із ключових будівельних блоків життя, і коли його виявили на супутнику, виникло питання: чи піднявся він з глибин океану, чи має інше походження?
Дивіться також Щось врізалось у Юпітер, спричинивши видимий аж із Землі вибух
Звідки взявся вуглекислий газ на Європі
Щоб знайти відповідь, дві групи дослідників використали дані з ближнього інфрачервоного спектрометра телескопа Джеймса Вебба для картографування CO2 на поверхні Європи. Найбільше газу було виявлено в районі шириною 1800 кілометрів під назвою Тара Регіо, де є багато "хаотичного рельєфу" з нерівними хребтами й тріщинами. Що саме створює хаотичний рельєф, достеменно невідомо, але одна з теорій полягає в тому, що тепла вода з океану піднімається вгору, щоб розтопити поверхневий лід, який з часом знову замерзає, перетворюючись на нові нерівні скелі.
Перше дослідження використовувало дані Вебба, щоб з'ясувати, чи міг CO2 потрапити звідкись ще, окрім океану, наприклад, прилетівши з метеоритом. Саманта Трамбо з Корнельського університету й провідна авторка дослідження наводить висновок, згідно з яким вуглець був отриманий з самого супутника, "ймовірно, з внутрішнього океану", а не принесений з космосу. Але дослідники не можуть виключити, що вуглець піднявся з твердих надр планети у вигляді скелеподібних карбонатних мінералів, які під впливом опромінення могли розпастися і перетворитися на CO2.
Кухонна сіль також була виявлена в Тара-Реджіо, що робить цю місцевість значно жовтішою, ніж решта поверхні Європи, і вчені вважають, що вона також могла потрапити сюди з океану.
Отже, тепер у нас є сіль, у нас є CO2. Ми починаємо дізнаватися трохи більше про те, як може виглядати ця внутрішня хімія,
– каже Трамбо.
Інша група дослідників сподівалася знайти шлейфи води або летких газів, що вириваються з поверхні, але не змогли їх виявити.
Майбутні місії до Європи
Дві великі космічні місії планують ближче познайомитися з Європою та її таємничим океаном. У квітні Європейське космічне агентство запустило зонд Juice на Юпітер, а місія Europa Clipper має стартувати в жовтні 2024 року. Коли Juice двічі пролетить повз Європу в 2032 році, він збере важливу інформацію, в тому числі й про хімію поверхні. Він також дослідить два інших супутники Юпітера – Ганімед і Каллісто. Там теж було виявлено вуглець.
Мета обох місій полягає в тому, щоб з'ясувати, чи мають ці крижані супутники належні умови для підтримки життя, але вони не будуть сідати на супутники, чи занурюватися в океан. Тож не зможуть підтвердити саме наявність життя. Хай там як, але навіть, якщо якийсь майбутній апарат і знайде його там, то найімовірніше, що це будуть якісь примітивні мікроби, адже мало хто здатен вижити під більш ніж 10-кілометровим шаром льоду.