Вони просто гарно ховаються: вчені знайшли кротів, яких вважали вимерлими понад 80 років

Деталі відкриття

Кріт Де Вінтона, наукова назва якого Cryptochromis wintoni, як і три інші види так званих золотих кротів, мешкає на узбережжі на південь від Сахари. Їхнє природне середовище сильно постраждало через видобуток алмазів, що ведеться в цій місцевості, тому цих тварин так довго тут не зустрічали. Троє "братів" Cryptochromis wintoni в той чи інший час потрапляли в руки та об'єктиви науковців у інших пустельних регіонах, де вони риють у піску нори, які відразу ж руйнуються.

Вчені вирішили перевірити, чи зберігся саме тут хоча б один із цих видів, відомих своєю здатністю ховатися, ведучи потаємний, в основному підземний спосіб життя. І раптово натрапили на всі чотири види.

Дивіться також Учений каже, що медоносні бджоли страждають у вуликах, створених людьми

Для своєї роботи дослідники використали відносно новий метод, який останнім часом набуває популярності та довкола якого вже написали кілька гучних досліджень. Він передбачає, що генетичний слід тварин можна відстежити завдяки частинкам вовни, шкіри, сечі, фекалій, слизу, слини, крові або тіл в процесі розкладання – всього біоматеріалу, що залишився в навколишньому середовищі. Виділити все це можна як із води, так і з ґрунту.

Вчені зібрали понад 100 зразків з кількох ділянок місцевості вздовж західного узбережжя Південної Африки, де, ймовірно, мешкають золоті кроти. Потім провели серію тестів, щоб виділити ДНК і зрозуміти, чи там справді є сліди цих звірів. На превеликий подив, науковці виявили присутність усіх чотирьох видів.

Наші дані переконливо виявили присутність невловимого виду Cryptochromis wintoni на західному узбережжі Південної Африки. Ба більше, вони дозволяють припустити, що цей вид може бути поширений на території від затоки Ламберта на півдні до населеного пункту Вісагісесфонтейн (за межами Порт-Ноллота) на півночі,
— зазначають дослідники.

Однак, судячи з отриманих даних, чисельність кротів Де Вінтона, попри широкий ареал, невелика.