У диких слонів виявлено ознаки самостійного одомашнення

Згідно з дослідженням, слони демонструють багато рис свійських тварин. Це також проявляється в їх анатомії, фізіології, поведінці і навіть генетичних адаптаціях. Одомашнення викликає глибокі зміни у тварин, включаючи зниження агресивності, підвищення комунікабельності, інфантильність і збереження дитячих рис у дорослому віці. У котів, наприклад, цей процес відбувається без прямого втручання людини чи штучного відбору.

До теми Знайдено два нові види птахів з нейротоксинами в пір'ї

Що показало дослідження

Науковці на чолі з Лімором Равівом з Інституту психолінгвістики імені Макса Планка визначили 19 поведінкових, когнітивних і фізіологічних характеристик, спільних для людей, бонобо і слонів, але не для інших тварин. Слони дуже соціальні і піклуються про потомство інших членів своєї групи, виявляючи скорботу, коли член групи помирає. Виявилося, що щелепні кістки слонів з часом зменшилися, а рівень кортизолу в крові підвищується у відповідь на соціально складні ситуації.

Дослідники також проаналізували геном африканських саванних слонів, визначивши 674 гени, які швидко змінилися за останню тисячу років. Вони порівняли ДНК 261 виду ссавців і визначили гени, які змінюються у одомашнених видів, виявивши, що 80 генів слонів, які найшвидше еволюціонують, збігаються з "генами одомашнення".

Чому це важливо

Автори дослідження стверджують, що всі ці характеристики чітко вказують на те, що слони пройшли процес "само одомашнення", попри їхній обмежений і рідкісний контакт з людиною.

Цікаво! Багато експертів скептично ставляться до терміну "само одомашнення", оскільки він передбачає адаптацію до життя з людиною в штучному середовищі. Натомість процес може бути ширшим і не пов'язаним безпосередньо з впливом людини.

Читайте на сайті Голова тиранозавра могла виглядати зовсім інакше – палеонтологи отримали нові докази

Результати дослідження проливають світло на загадковий процес само приручення, а також на причини та переваги цієї адаптації, які досі залишаються маловивченими. Розуміння цього процесу може мати наслідки для збереження тварин і допомогти вченим краще зрозуміти еволюцію одомашнених тварин і людини.