Дискети з цінними архівами Стівена Гокінга врятують від знищення
- Кембриджський університет запустив проект Future Nostalgia для збереження даних зі старих дискет, включаючи архіви Стівена Гокінга.
- Дослідники використовують спеціалізовані інтерфейси KryoFlux і Greaseweazle для зчитування даних з дискет, що дозволяє відновлювати інформацію навіть з пошкоджених носіїв.
Британський Кембриджський університет розпочав унікальну місію зі збереження історично важливих даних, які опинилися "у полоні" застарілих дискет. Серед матеріалів, що підлягають відновленню, – архіви видатного фізика Стівена Гокінга з його раннім науковими роботами та особистими файлами.
Проект під назвою Future Nostalgia офіційно стартував 9 жовтня в університетській бібліотеці University of Cambridge. Ініціатива має надзвичайно терміновий характер, оскільки магнітний шар носіїв поступово руйнується, а пристрої для їх читання стають рідкісністю, пояснює 24 Канал.
Дивіться також П'ять міфів про залізо, які потрібно знати перед покупкою ноутбука
Колекція університетської бібліотеки налічує понад 150 дискет різних форматів. Особливо цінним є архів Стівена Гокінга, де зберігаються первинні варіанти наукових досліджень, персональні документи та програмне забезпечення для комп'ютерів, що давно вийшли з ужитку.
Як вчені рятують дані з архівів минулого століття?
Замість звичайних USB-пристроїв дослідники застосовують високотехнологічні інтерфейси KryoFlux та Greaseweazle. Ці спеціалізовані пристрої зчитують первинний магнітний сигнал, реєструючи найменші зміни полярності, що дозволяє відновлювати інформацію навіть з пошкоджених або нестандартних носіїв.
Команда проєкту активно співпрацює зі спільнотою ентузіастів ретро-комп'ютингу, чиї методики часто виявляються єдиним способом роботи з архаїчними форматами. Навіть після успішного витягнення даних експерти стикаються з додатковим викликом – розшифруванням застарілих файлових форматів та власницьких текстових редакторів.
Науковці Future Nostalgia також створюють технологію, яка дозволить відтворювати весь робочий процес, розповідає Tom`s Hardware. Це дасть змогу іншим науковим установам застосовувати розроблені методи у міру того, як все більше дискет стають нечитабельними.
Коли почали та перестали використовувати дискети?
Гнучкий диск, або дискета (floppy disk), – це портативний магнітний носій інформації, який був основним інструментом для передачі та зберігання даних протягом майже трьох десятиліть. Його історія почалася в 1971 році, коли компанія IBM представила першу дискету. Це був 8-дюймовий гнучкий диск, призначений не для широкого загалу, а для завантаження мікрокоду в мейнфрейми.
Справжня революція сталася з появою персональних комп'ютерів. У середині 1970-х років з'явився більш компактний формат – 5,25-дюймові дискети, розповідає Britannica. Вони стали стандартом для ранніх ПК, як-от Apple II та IBM PC, дозволяючи користувачам зберігати програми та документи. Їхня місткість спочатку була невеликою, але згодом зросла до 1,2 мегабайта.
Піком еволюції дискет став 3,5-дюймовий формат, представлений на початку 1980-х. Завдяки міцному пластиковому корпусу та металевій шторці для захисту магнітної поверхні, він був надійнішим за попередників. Зі стандартною місткістю 1,44 мегабайта ця дискета стала головним носієм даних у 1990-х роках.
Занепад ери дискет розпочався наприкінці 1990-х. Їхня мала місткість та вразливість до пошкоджень вже не відповідали потребам користувачів. Переломним моментом став вихід комп'ютера iMac G3 у 1998 році, в якому Apple вперше відмовилася від дисковода.
Остаточно дискети витіснили більш місткі та швидкі носії: спочатку диски CD-R/RW, а згодом – USB-флешки, які з'явилися на початку 2000-х. Більшість виробників комп'ютерів припинили встановлювати дисководи приблизно у 2003 році, а останні великі компанії, як-от Sony, згорнули виробництво дискет близько 2011 року.
Втім дискети досі використовують в врізних галузях, наприклад для керування комп'ютерами в літаках, космічних кораблях, банківській сфері та інших напрямках, де використовують застаріле програмне забезпечення.