Туринська плащаниця містить численні зразки ДНК: наука з'ясувала, кому вони належать
- Аналіз Туринської плащаниці виявив ДНК різних людей, тварин, рослин і грибів, що свідчить про тривалу взаємодію з довкіллям.
- Генетичні сліди містять різноманітні людські, тваринні й рослинні лінії, що вказують на численні історичні контакти та походження матеріалів з різних регіонів.
Туринська плащаниця століттями залишається однією з найбільш обговорюваних реліквій християнського світу. Новітнє дослідження генетичного матеріалу, знайденого на волокнах тканини, відкриває несподівані факти про її довгий шлях крізь час та численні контакти з людьми, тваринами й рослинами.
Які сліди знайшли на полотні?
Результати метагеномного аналізу зразків, зібраних під час офіційної експедиції 1978 року, продемонстрували надзвичайну біологічну складність об'єкта. Науковцям вдалося ідентифікувати ДНК багатьох людей, а також тварин, рослин і грибів, що свідчить про тривалу взаємодію полотна з довкіллям у різні історичні епохи, пише Daily Mail.
Дивіться також Останки мушкетера д'Артаньяна знайшли у старій голландській церкві
Генетичний аналіз людських слідів виявив цілу мозаїку мітохондріальних ліній:
- Зокрема, було знайдено гаплогрупу H33, яка сьогодні найчастіше зустрічається на Близькому Сході, особливо серед етноконфесійної групи, що проживає в Сирії, Лівані та Йорданії.
- Також виявлено лінію H1b, характерну для мешканців Західної Євразії, та H2a2, що є типовою для багатьох європейських популяцій.
- Цікаво, що значна частина ДНК (близько 38,7 відсотка) належить до індійських ліній, що може вказувати на походження ниток або самої тканини з регіонів поблизу долини Інду.
Мікробіологічне дослідження виявило велику кількість бактерій, типових для людської шкіри, таких як стафілококи та кутібактерії, що підтверджує численні контакти полотна з руками вірян та дослідників, йдеться у звіті, що з'явився в bioRxiv.
Знайдені археї, стійкі до високого вмісту солі, можуть вказувати на давню технологію вимочування льону в солоній або морській воді.
Водночас радіовуглецеве датування ниток, використаних для ремонту реліквії після пожеж, підтвердило втручання, що відбувалися у 1534 та 1694 роках нашої ери.
Величезна кількість ДНК різних людей робить практично неможливим виділення "оригінального" генетичного профілю людини, яка могла бути загорнута в це полотно два тисячоліття тому.
Автор середньовічного рукопису назвав Туринську плащаницю "явною підробкою"
Крім людських слідів, плащаниця виявилася справжнім архівом біорізноманіття:
- Серед тваринних ДНК найвагомішу частку (33,3 відсотка) становить червоний корал (Corallium rubrum), який є ендеміком Середземного моря. Це свідчить про перебування реліквії в середземноморському регіоні, де корал здавна використовували для виготовлення прикрас та амулетів.
- Також зафіксовано генетичні сліди домашніх котів, собак, коней, а також сільськогосподарських тварин: курей, свиней, овець, кіз та великої рогатої худоби.
- Присутність ДНК риб, таких як атлантична тріска та кефаль, а також морських ракоподібних, вказує на тісний зв'язок історії артефакту з морськими торговими шляхами.
Рослинний світ, зафіксований на полотні, не менш різноманітний:
- Найбільше виявлено ДНК моркви (30,9 відсотка) та пшениці, зазначає New Scientist.
- Генетичний аналіз моркви показав її схожість із європейськими культиварами 15 – 16 століть, що вказує на пізніші забруднення.
- Також знайдено сліди рослин, які потрапили до Європи лише після подорожей Колумба та Марко Поло, зокрема кукурудзи, помідорів, картоплі й арахісу.
- Присутність ДНК ялини, липи, кропиви та волоського горіха відображає екологічне розмаїття місць, де зберігалася плащаниця.