Рік в ізоляції: четверо добровольців NASA завершили експеримент з імітації колонії на Марсі
Четверо вчених-добровольців завершили річну симуляцію марсіанської експедиції, провівши 378 діб у замкненому просторі. Експеримент NASA в Х'юстоні допоміг перевірити психологічну та фізичну витривалість людей в умовах далекої космічної місії.
Повернення до реального світу після 378 днів ізоляції
Як повідомляє видання ABC, четверо науковців-добровольців відкрили двері свого комплексу та вперше за понад рік вдихнули неперероблене повітря. Вони провели 378 днів у межах другої місії проєкту CHAPEA (Crew Health and Performance Exploration Analogue), яку фахівці розгорнули в Космічному центрі імені Джонсона в Х'юстоні, штат Техас.
Командир екіпажу Росс Елдер після виходу зазначив, що подібний досвід підтверджує готовність людей рухатися далі у вивченні далекого космосу.
Ризики польоту на Марс величезні, але завдяки пошуку знань, міцному баченню і лідерству, креативності, стійкості, важкій праці та надзвичайній базі мета доправити людей на Марс є не лише досяжною, а й неминучою,
– прокоментував командир місії Росс Елдер.
Разом із керівником експедиції експеримент завершили медикиня Еллен Елліс, науковий керівник Метью Монтгомері та бортінженер Джеймс Спайсер. Вони не є професійними астронавтами. У відборі брали участь здорові та вмотивовані некурці віком від 30 до 55 років із дипломом у галузі природничих наук, які мають громадянство або посвідку на постійне проживання у США.
Побут на 158 квадратних метрах і марсіанські будні
Спеціальний житловий комплекс площею 158 квадратних метрів інженери надрукували на 3D-принтері. Простір спроєктували без вікон, щоб відтворити повне відчуття перебування на іншій планеті. Усередині розмістили чотири особисті спальні кабіни розміром два на три метри, спільну зону відпочинку з телевізором і кріслами, робочі столи, медичний пункт, а також невелику ділянку з піском для симуляції виходів на відкриту поверхню.
Симульоване марсіанське середовище / Фото NASA
Учасники повністю обслуговували себе самі: вирощували свіжі рослини, стежили за роботою систем життєзабезпечення, прибирали, тренувалися і навіть самостійно брали в себе кров для щоденного медичного моніторингу. Зв'язок із Землею працював із навмисною затримкою до 22 хвилин в один бік, відтворюючи реальну дистанцію між планетами.
Опубліковані звіти та формуляри стали справжньою несподіванкою через їхню величезну кількість, тому навичка швидко друкувати точно знадобиться майбутнім дослідникам,
– розповів бортінженер Джеймс Спайсер.
Джеймс Спайсер, бортінженер місії, бере участь у геологічній діяльності поза симульованим космічним кораблем / Фото NASA
Психологічні виклики та важливість дослідження
Науковиця проєкту Сара Вайтінг підкреслила, що головною особливістю CHAPEA стала повна відсутність ротації команди. На відміну від Міжнародної космічної станції, де екіпажі регулярно змінюються, тут четверо людей залишалися разом без жодної заміни, що суттєво посилило фізичне та моральне навантаження.
Через офіційний подкаст космічної агенції учасники зізнавалися, що найбільше боролися з розумовою втомою від одноманітності побуту та сумували за свіжим вітром. Медична керівниця місії Еллен Елліс наголосила на злагодженій роботі наземної команди підтримки та закликала спрямовувати наукові ініціативи на закріплення стратегічного лідерства в дослідженні космосу.
Отримані під час місії біологічні та психологічні дані фахівці NASA використають для планування реальних пілотованих польотів на Червону планету, де екіпажам доведеться тривалий час виживати в умовах суворих обмежень ресурсів.
Церемонія завершення експерименту: дивіться відео