Дослідники з'ясували, яка риса характеру домінує у прихильників теорій змови та забобонів

22 липня 2022, 14:02
Читать новость на русском

Останніми роками світ поглинула хвиля недовіри до науковців та їхніх даних. Якщо ще не так давно вчені вважалися великим авторитетом, то сьогодні тисячі людей звинувачують їх у шахрайстві, вірячи у пласку Землю та шкоду 5G.

Автори дослідження вивчили ставлення людей до восьми питань: зміна клімату, ядерна енергія, генетично модифіковані продукти, великий вибух, еволюція, вакцинація, гомеопатична медицина та COVID-19. Вони виявили закономірність: ставлення людей до проблеми стає все більш віддаленим від наукового, але при цьому вони починають вважати, що знають більше, хоча насправді фактичні знання зменшуються.

Цікаво Вчені повідомляють про прорив у фізиці: вони змусили струм поводитися наче рідина

Деталі дослідження

Одним з прикладів явища наводять вакцини від COVID-19. Чим менше людина погоджується з вакцинацією, тим частіше вона вважає, що знає про неї все, але фактичні знання насправді виявляються мізерними.

Протидія науковій картині світу – надзвичайно важлива тема. Протягом багатьох років популяризатори [науки] думали, що потрібно просто дати людям знання. На жаль, освітні заходи спрацювали не так добре, як хотілося б. Наше дослідження показує, що надмірна впевненість перешкоджає навчанню. Якщо люди думають, що багато знають, у них мінімальна мотивація вчитися далі. Людям з крайніми антинауковими поглядами, можливо, спочатку потрібно дізнатися про власне відносне невігластво, перш ніж їм будуть викладати особливості усталених наукових знань,
— говорить доцент Нік Лайт.

Лайт каже, що люди, які найбільш радикально налаштовані, є найбільш самовпевненими у своїх знаннях. Дослідження показує, що це загальна закономірність.

Дуже велике значення має релігійна або політична ідентичність. Наприклад, щодо зміни клімату наукової позиції, як правило, дотримуються ліберали. А от у випадку ГМО вчені не знайшли закономірностей, пов'язаних з політичними уподобаннями.

Наслідки поширення антинаукових поглядів можуть бути серйозними, включати знищення майна, голод та проблеми в економіці.

Що робити

Освітні програми самі по собі для зміни поглядів можуть не спрацювати, кажуть дослідники, якщо люди спочатку не отримають точну картину своїх власних знань про складність проблеми.

Тоді завдання полягає в тому, щоб знайти відповідні способи переконати людей, які не приймають наукову картину світу, в тому, що вони, ймовірно, не так добре обізнані, як думають,
— сказав Лайт.

Одним з рішень пропонують транслювання наукової картини світу впливовими фігурами. Сила соціальних норм, попри особисті погляди, має велике значення. Наприклад, в Азії багато людей носили маски не для того, щоб знизити ризик зараження й передачі коронавірусу, а для того, щоб відповідати суспільній нормі. "Люди, як правило, роблять те, що вони думають, що їх громада очікує від них", — підсумовує Лайт.