На що він сподівається: Маск подає до суду на бренди, які не несуть йому свої рекламні бюджети

15 липня 2024, 13:01
Читать новость на русском

Джерело:

Jalopnik

Свобода вибору? Ні, не чули. Адже Ілон Маск вважає, що компанії, що більше не хочуть платити йому гроші за рекламу в соцмережі X, повинні відповідати перед судом. І ні, мова йде не про те, що хтось не оплатив уже показану рекламу. Мільярдер планує подати позов, щоб досягти мети, про яку наразі мало що відомо. Ось деякі деталі, які вдалося дізнатись американським журналістам.

Ілон Маск vs рекламодавці

Відносини Ілона Маска з рекламодавцями протягом останнього року найкраще можна описати як "ворожі", але тепер генеральний директор X оголосив про новий рівень протистояння: він хоче притягти їх до відповідальності за несплату грошей, яка своєю чергою призвела до падіння доходів платформи, яку неодноразово ловили на розміщенні рекламних оголошень поряд із неонацистськими, антисемітськими та дискримінаційними публікаціями, що брендам вкрай не подобається.

Дивіться також X блокує розслідування Bellingcat про удар росіян по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві

Після того, як Маск придбав Twitter, маса рекламодавців просто покинула сайт. Новий глава компанії не придумав нічого іншого, крім як публічно послати їх на три букви прямо зі сцени залу, де були присутні деякі з колишніх партнерів. Утративши мільйони доларів прибутку, Ілон продовжував стверджувати, що йому "все одно" та це ніяк не вплине на соцмережу, хоча паралельно робив протилежні заяви, в яких казав, що компанія може збанкрутувати. Нова генеральна директорка Лінда Яккаріно тим часом робила все можливе, щоб повернути рекламодавців або ж знайти нових.

Новий звіт Комітету Палати представників Конгресу США з питань правосуддя дав Ілону Маску нову зброю, яка, на його думку, допоможе йому в юридичній битві проти брендів-утікачів. Так, дивна нова тактика має певну юридичну підтримку завдяки рішенню Комітету Палати представників Конгресу США з питань правосуддя. Це рішення стосується діяльності Глобального альянсу за відповідальні медіа (GARM), зусиль Всесвітньої федерації рекламодавців та Всесвітнього економічного форуму, які спрямовані на зменшення кількості  "шкідливого контенту на цифрових медіаплатформах".

Ніхто не хоче, щоб його бренд з'являвся поруч із мовою ненависті в соціальних мережах, тому GARM намагається зменшити ймовірність того, що це станеться. Як це роблять? Наприклад, шляхом "призупинення оплати за рекламу до тих пір, поки платформи не зроблять буквально будь-що щодо мови ненависті та дезінформації". Однак такий підхід не сподобався Комітету з питань правосуддя, тому що він назвав його "намаганням контролювати спілкування в інтернеті".

У звіті наводиться приклад реакції GARM на те, що Spotify, який є членом GARM, розмістив на своїй платформі подкаст Джо Рогана попри його суперечливі погляди на вакцинацію проти Covid-19. Оскільки GARM намагається мінімізувати дезінформацію, група, очевидно, донесла цю суперечливість до Spotify. Цей крок Комітет називає "спробою чинити тиск на Spotify, щоб змусити його цензурувати Джо Рогана через його погляди".

Однак GARM ставить собі за мету перешкоджати нав'язуванню шкідливого контенту вразливій аудиторії, тому, звісно ж, навряд чи погодиться з рішенням Комітету. GARM може впливати на стан речей дуже опосередковано, лише заохочуючи (але не змушуючи) компанії-члени, такі як GM, Mastercard і Nike, відмовлятися від витрат на рекламу там, де політика компанії допускає мову ворожнечі. Але так чи інакше, цей вплив усе одно є цензурою в очах Палати представників, і саме це забезпечило Маску правову основу для майбутнього позову.

Про свій намір подати позов Маск повідомив у твіттері, звісно ж, не уточнивши, що саме він має на увазі.

Ознайомившись із доказами, виявленими сьогодні Конгресом, X не має іншого вибору, окрім як подати позов проти винуватців та співучасників рекламного бойкоту. Будемо сподіватися, що деякі штати розглянуть можливість кримінального переслідування,
– написав Ілон Маск.

Неясно, на які результати він сподівається і як буде їх досягати. Але судитися через те, що хтось не хоче витрачати гроші на тій чи іншій платформі, може бути безнадійною справою.