Золото, срібло та тисячі артефактів: випадкова знахідка під дорогою здивувала археологів
Будівництво нової дороги в Чехії несподівано привело археологів до масштабного відкриття. Під шаром землі століттями приховувалося велике поселення, яке зберегло тисячі артефактів і сліди активного життя давньої цивілізації.
Про унікальне відкриття повідомив Музей Східної Богемії в Градець-Кралове, археологи якого працювали разом із Університетом Градець-Кралове та організацією Archaia Praha. Дослідники виявили надзвичайно велике поселення латенської культури неподалік міста Градець-Кралове на північному сході Чехії.
Дивіться також Загадка віком тисячі років: посеред поля у Словаччині знайшли 77 обезголовлених скелетів
Археологи натрапили на пам'ятку під час підготовчих робіт до будівництва автомагістралі D35. Перші ознаки поселення вони зафіксували ще у 2023 році під час обстеження території майбутньої дороги, після чого розкопки тривали протягом двох років.
Керівник дослідження Матоуш Голас розповів Чеському телебаченню, що вже перші знайдені предмети показали масштаб відкриття. За його словами, без будівництва автомагістралі це поселення могло б залишатися невідомим ще дуже довго.
Одне з найбільших кельтських поселень Центральної Європи
Площа пам'ятки становить близько 25 гектарів. Для порівняння, більшість відомих поселень залізної доби в цьому регіоні займають лише 1 – 2 гектари. Саме тому експерти називають знахідку однією з найбільших кельтських археологічних пам'яток Центральної Європи.
Музей Східної Богемії датував період найбільшого розквіту поселення другим століттям до нашої ери. Це сталося ще до появи так званих оппідумів – великих укріплених центрів, характерних для пізнішого етапу кельтської історії.
Особливу увагу науковців привернула відсутність оборонних споруд. Археологи знайшли житлові будівлі, виробничі зони та, ймовірно, один або два культові комплекси, однак не виявили жодних слідів захисних валів чи стін. Це свідчить, що поселення розвивалося насамперед як ремісничий, торговельний і, можливо, релігійний центр.
За оцінками музею, його значення могло бути співставним із великими центральними поселеннями, які існували в регіоні Середнього Дунаю та на території сучасної південної Німеччини.
Золоті монети, бурштин і тисячі артефактів
Серед найцінніших знахідок археологи виявили золоті та срібні кельтські монети, штампи для їхнього карбування, прикраси, скляні вироби, фрагменти дзеркал, металевий посуд і велику кількість кераміки.
Особливий інтерес викликав балтійський бурштин. Його присутність підтверджує, що поселення брало участь у міжнародних торговельних зв'язках. Дослідники пов'язують його з історичним Бурштиновим шляхом, який поєднував Балтійський регіон із Середземномор'ям.
Також археологи знайшли численні сліди ремісничого виробництва. Залишки майстерень та інструментів свідчать, що тут працювали представники різних спеціальностей, які виготовляли товари не лише для місцевих мешканців, а й для ширших торговельних мереж.
Музей охарактеризував поселення як надрегіональний центр виробництва та торгівлі. На це вказують не лише монети з дорогоцінних металів, а й ознаки виготовлення високоякісної кераміки.
Чому ця знахідка така важлива
Масштаб відкриття вражає навіть досвідчених археологів. За різними оцінками, під час розкопок дослідники зібрали від 13 тисяч до 22 тисяч пакетів із артефактами. Ймовірно, цифри відображають різні етапи каталогізації матеріалів, однак у будь-якому випадку йдеться про одну з найбільших колекцій знахідок такого типу в регіоні.
Не менш важливим виявився стан збереження пам'ятки. Археологи зазначають, що територія майже не постраждала від інтенсивного сільського господарства чи діяльності так званих "чорних копачів". Завдяки цьому вони отримали можливість дослідити культурні шари латенського періоду практично в первісному вигляді.
Верхні шари ґрунту зберегли незвично високу концентрацію артефактів та інформації про організацію поселення. Це дозволяє реконструювати не лише окремі предмети побуту, а й спосіб життя його мешканців, структуру забудови та економічну діяльність.
Хто побудував це поселення
Дослідники припускають, що поселення могли заснувати бої – кельтський народ, з яким традиційно пов'язують походження назви Богемія. Водночас археологи поки не вважають цю версію остаточно доведеною.
Томаш Мангель, доцент Університету Градець-Кралове та фахівець із археології залізної доби, наголошує, що сучасні дані дозволяють говорити лише про традиційний зв'язок регіону з боями. Остаточні висновки щодо конкретних засновників поселення потребують додаткових досліджень.
Відомо лише, що поселення припинило існування приблизно у першому столітті до нашої ери. Наразі археологи не мають доказів його знищення внаслідок війни чи завоювання. Вони припускають, що занепад могли спричинити економічні зміни, трансформація торговельних маршрутів або екологічні фактори.
Польовий етап розкопок уже завершився, однак науковці продовжують каталогізувати та аналізувати тисячі знайдених артефактів. Ця робота може ще багато років відкривати нові подробиці про життя кельтів у Центральній Європі понад 2200 років тому.