Остання квітка планети: вчені розрахували дату повного зникнення рослинності на Землі
Більшість людей вважає рослини доволі крихкими створіннями, які потребують постійного догляду. Проте у глобальному масштабі земна флора демонструє неймовірну витривалість, що дозволяє їй успішно протистояти космічним змінам протягом величезних проміжків часу.
Коли зникне останній паросток?
Попри вразливість окремих домашніх квітів, рослинний світ як цілісна система здатний проіснувати набагато довше, ніж вважали раніше. Нове дослідження двох планетологів, результати якого опублікували в журналі Journal of Geophysical Research: Atmospheres, свідчить, що рослини можуть залишатися на Землі навіть тоді, коли Сонце почне буквально випаровувати океани. Про це пише видання ScienceAlert.
Дивіться також Живі істоти випромінюють слабке видиме світло, яке зникає після смерті
Астробіолог Якоб Хакк'Місра та кліматолог Ерік Вульф із некомерційного дослідницького інституту Blue Marble Space у Сіетлі провели серію складних тривимірних симуляцій. Вони намагалися змоделювати стан земного клімату на 2 мільярди років уперед. У своїх розрахунках науковці врахували поступове зростання яскравості Сонця (яке за цей час має стати приблизно на 20 відсотків потужнішим), а також коливання концентрації вуглекислого газу в атмосфері.
Основна загроза для рослин походить не лише від спеки. Ключовим фактором є природний карбонатно'силікатний цикл Землі. У нормі вуглекислий газ вимивається з атмосфери в океани, осідає на дні, перетворюється на гірські породи, а потім знову потрапляє у повітря через виверження вулканів та рух тектонічних плит. Проте із нагріванням планети цей баланс може порушитися.
Дослідники розглянули два основні сценарії майбутнього:
- У першому варіанті, який передбачає інтенсивне вивітрювання гірських порід, температура поверхні залишається стабільною, але рівень вуглекислого газу стрімко падає. У такому разі рослини просто "задихнуться" від голоду вже через 1,84 мільярда років.
- У другому ж сценарії рівень газу залишається достатнім, але середня температура на Землі піднімається до 65 градусів Цельсія. Це критична межа, за якої жодна наземна рослина не зможе вижити. Цей "тепловий" фінал настане приблизно через 1,87 мільярда років.
Це свідчить про можливість того, що фотосинтезуюча біосфера Землі може залишатися життєздатною в тій чи іншій формі аж до моменту, коли Земля почне втрачати воду,
– прокоментували дослідники Якоб Хакк'Місра та Ерік Вульф у своєму звіті.
Сьогодні рослини становлять близько 80 відсотків усієї біомаси планети, тому їхня доля визначає долю майже всього живого. Однак учені залишають місце для оптимізму. Поточні моделі не враховують можливу еволюцію або технологічний прогрес людства чи іншої розумної цивілізації, що може з'явитися у майбутньому.
Рослини можуть адаптуватися, розвинувши здатність регулювати власну температуру або тиск. Вони можуть поступово переміщуватися у вищі шари атмосфери, а згодом навіть поширитися на об'єкти з низькою гравітацією, як'от Місяць чи комети. Щодо людського втручання, то існують гіпотетичні методи геоінженерії: від створення сонячних щитів на орбіті до радикальної ідеї зміни орбіти самої Землі або маніпуляцій із масою Сонця.
Ми припускаємо, що за замовчуванням історія нашої планети полягає в тому, що життя виживе принаймні стільки ж, скільки сама Земля,
– додали вчені у висновках своєї роботи.
Навіть якщо умови на поверхні стануть нестерпними, життєстійкість земної природи дає надію, що наша планета залишатиметься "зеленою" набагато довше, ніж триває вся історія багатоклітинного життя до сьогоднішнього дня.