Ходяча мішень: ось як комарі бачать людей і тварин

Як комарі знаходять своїх "жертв"

У дослідженні, опублікованому минулого тижня, команда біологів описала інфрачервоний детектор комара Aedes aegypti та пов'язані з ним морфологічні та біохімічні структури, які в комплексі забезпечують здатність знаходити найкраще місце для укусу. Серед іншого ці надокучливі істоти також покладаються на вуглекислий газ, який ми видихаємо, запахи, примітивний зір, тепло нашої шкіри й вологість нашого тіла. Однак кожен з цих сигналів має свої особливості й обмеження.

Дивіться також Учений знайшов старе відео, на якому шимпанзе говорять реальні людські слова

Окрім того, що місце укусу свербить, комарі можуть переносити такі хвороби, як денге, жовта лихоманка та лихоманка Зіка. З огляду на це вчені постійно шукають способи з ними боротися. Але для того, щоб знайти слабке місце, потрібно розуміти кожен етап життєдіяльності комара, в тому числі й те, які саме функції він використовує, коли шукає свою ціль.

Комарі не мають чудового зору, тому вони покладаються на комбінацію органів чуття, щоб знайти тварину для укусу. Їхні органи чуття також захищають їх від небезпеки, реагуючи на візуальні та механічні індикатори того, що вони стикаються із загрозою під час годування (а саме, на відкриту руку, готову до удару).

На відстані близько 10 сантиметрів від людської шкіри комарі можуть відчути тепло, що йде від неї. Як тільки вони сідають на нашу шкіру, то можуть безпосередньо відчувати її температуру. Але найцікавіше, що найбільше вони реагували на теплове інфрачервоне випромінювання.

Як комарі "бачать" руку людини, залежно від того, як вона вдягнена / Фото DeBeaubien and Chandel

Дослідники виміряли, як самиці комарів, які й відповідальні за всі укуси, шукали свої цілі у двох точках експерименту, обидві з яких піддавалися впливу людських запахів і вуглекислого газу в тій же концентрації, яку ми видихаємо. Але одна із точок піддавалася також впливу теплового інфрачервоного випромінювання від джерела, температура якого дорівнювала температурі шкіри. Це подвоювало активність комарів у пошуку цілей. При активному інфрачервоному джерелі чутливість комарів до тепла значно зростала.

Будь-який окремий сигнал сам по собі не стимулює активність пошуку господаря. Тільки в контексті інших сигналів, таких як підвищений вміст вуглекислого газу і запах людини, інфрачервоне випромінювання має значення,
– каже Крейг Монтелл, біолог і старший автор дослідження.

Що з цим робити

Команда вважає, що одяг вільного крою може бути найбільш ефективним захистом від комарів, оскільки він залишає більше простору між шкірою та одягом для розсіювання теплового інфрачервоного випромінювання, ніж одяг, який щільно прилягає до тіла. Це ускладнює комахам пошук цілей.

Однак іншого практичного застосування цьому відкриттю поки що немає, оскільки людина в будь-якому випадку буде випромінювати тепло в навколишній простір і видихати вуглекислий газ. Теоретично, відкриття зможе допомогти нам знайти способи відлякування комарів у майбутньому, а це, своєю чергою, зменшить поширення хвороб.