Квіткове поховання неандертальців спростовано: ось, що насправді сталося 75 000 років тому

Понад 50 років тому дослідники знайшли печеру Шанідар, розташовану серед гір Загрос в Іракському Курдистані. Тут знайшли кілька могил неандертальців, одна з яких – Шанідар 4 – стала відомою як "квіткове поховання". Цю назву вона отримала, коли дослідники виявили в ґрунті під дорослим чоловіком-неандертальцем згустки пилку квітучих рослин. З цього й зробили висновок, що члени його племені навмисно встелили поховальну яму квітами. Однак нові розкопки відкрили істинних винуватців цієї помилки.

Дивіться також Далекі спільні предки людей та мавп зародилися не в Африці, показує сенсаційна знахідка

Звідки у могилі взявся пилок

Поховання в печері Шанідар, розкопані в 1950-1960-х роках, стали першим свідченням того, що неандертальці, наші двоюрідні брати на еволюційному дереві, займалися ритуальним похованням мертвих тіл. Сьогодні докази поховання неандертальців вже не викликають суперечок серед науковців, але інтерпретація пилку як доказу ритуалу поховання, прикрашеного квітами, все ще породжує палкі дискусії.

У новому дослідженні, опублікованому 28 серпня в Journal of Archaeological Science, команда на чолі з Крісом Хантом, палеоекологом з Ліверпульського університету Джона Мура у Великобританії, переглянула пилкові докази з Шанідар 4 й виявила, що бджоли, які риють нори, є більш імовірним поясненням пилку, ніж неандертальський похоронний ритуал.

• Зразки ґрунту над і під похованням спочатку були досліджені в 1975 році двома експертами з пилку, які визначили, що вони походять з п'яти відомих і двох неідентифікованих таксонів або біологічних груп. Усі ці рослини нібито були доступні для збору в один і той же час – імовірно, між кінцем травня і початком червня.
• Хант і його команда погоджуються з попередньою ідентифікацією видів рослин, однак заявляють, що ті насправді ростуть у різні періоди року. Це робить неможливим збір усіх їх разом для однієї могили.

Тож найімовірнішим поясненням є комахи, які потривожили могили вже після їхньої появи, несучи пилок у свої підземні нори й змусивши дослідників через тисячі років зробити неправильні висновки. Найцікавіше, що неподалік Шанідар 4 знайшли додаткові докази цього:

• По-перше, змішані грудки пилку не вказують на те, що були покладені цілі квіти. Натомість це показує, що матеріал збирався, поєднувався й відкладався "вручну" по крупинці комахами.
• По-друге, поряд із могилами знайшли в землі й самих бджіл. Але джерело не вказує, чи це були древні скам'янілі рештки, чи сучасні нори з живими бджолами.

За певних умов рештки бджіл можуть муміфікуватися й зберігатися тисячами років. Інший, хоча й значно молодший, приклад збережених древніх бджіл, знайшли недавно в Португалії

.

Хант і його команда вважають, що пилок, швидше за все, давній. Можливо, навіть близький до часу поховання неандертальця. Але ні пилок, ні бджоли не можуть бути датовані безпосередньо.

Хоча науці відомі окремі успішні експерименти з прямого датування пилкових зерен, бджолині екзоскелети нелегко датувати радіовуглецевим методом. До того ж вік Шанідар 4 перевищує можливості цього методу: радіовуглецеве датування може надійно датувати органіку віком до 50 000 років, тоді як поховання зроблене 75 000 років тому.