У надрах Марса знайшли сліди космічної ДТП віком 4,5 мільярда років

Хоча місія посадкового модуля NASA InSight завершилася ще у 2022 році, зібрані ним дані продовжують дивувати вчених. Завдяки першому надчутливому сейсмометру, встановленому на Марсі у 2018 році, дослідники з NASA змогли зазирнути вглиб планети, розповідає 24 Канал.

Дивіться також Сенсація чи ілюзія: марсохід Curiosity знайшов на Червоній планеті щось схоже на земні корали 

Що розповіли сейсмічні хвилі про минуле Марса?

Аналіз 1319 зафіксованих "марсотрусів" показав, що в мантії Червоної планети приховані загадкові структури – розкидані кам'яні брили розміром до 4 кілометрів.

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Science 28 серпня 2025 року, ці утворення є свідками бурхливої молодості Марса.

Близько 4,5 млрд років тому планета зазнавала інтенсивного бомбардування астероїдами та протопланетами. Енергія від цих зіткнень була настільки колосальною, що плавила величезні ділянки поверхні, утворюючи магматичні океани та "втоплюючи" уламки кори й астероїдів глибоко в мантію.

На відміну від Землі, Марс не має тектонічних плит, тому його надра не перемішувалися протягом мільярдів років. Саме ця геологічна "пасивність" дозволила зберегти сліди давніх катаклізмів. На нашій планеті конвекція в мантії давно стерла б подібні докази.

Як це вдалося виявити?

Вчені виявили ці структури, аналізуючи, як високочастотні сейсмічні хвилі від падіння метеоритів сповільнюються, проходячи через ці ділянки з іншим складом. Комп'ютерне моделювання підтвердило, що це дійсно чужорідний матеріал, занурений у мантію внаслідок ударів.

Це відкриття робить Марс унікальною "капсулою часу", що зберігає літопис ранньої Сонячної системи, недоступний на Землі. Повільний розвиток марсіанської мантії може дати ключ до розуміння внутрішньої будови інших скелястих світів, таких як Венера та Меркурій, де також відсутня тектонічна активність.

Чому Марс такий цікавий для науковців?

Mars є об'єктом пильної уваги науковців з кількох фундаментальних причин, які охоплюють пошук позаземного життя, розуміння еволюції планет та майбутнє людства в космосі. Це не просто сусідня планета, а унікальна природна лабораторія.

Головний інтерес до Марса пов'язаний з можливістю існування на ньому життя, принаймні в минулому. 

Численні місії надали переконливі докази того, що мільярди років тому на Марсі існували річки, озера та, можливо, навіть океани. Апарати, такі як ровери Curiosity та Perseverance, виявили висохлі русла, дельти річок та мінерали, що утворюються лише у воді, як-от гіпс і гематит.

Місія Perseverance, наприклад, працює в кратері Єзеро, який колись був великим озером, і її основна мета – пошук біосигнатур, тобто ознак стародавнього мікробного життя. Наявність води в минулому та відкриття складних органічних молекул у марсіанському ґрунті підживлюють надію, що колись на Червоній планеті могли існувати примітивні форми життя.

Що спільного у Марса та Землі?

Вивчення Марса допомагає краще зрозуміти кліматичні процеси на Землі. Вчені вважають, що колись Марс мав густішу атмосферу та тепліший клімат, що підтримував рідку воду на поверхні. Однак з часом він втратив більшу частину своєї атмосфери, перетворившись на холодну пустелю.

Розуміння причин цієї драматичної кліматичної зміни дає змогу моделювати майбутнє земного клімату та оцінювати наслідки втрати атмосфери чи глобальних змін.