Шокуюче дослідження заявляє, що неандертальці насправді не вимерли: що ж із ними сталося

Вони все ще тут

Якщо коротко, неандертальці, можливо, не вимерли, а були поглинуті сучасною людською популяцією під час тривалого періоду схрещування між двома видами. Це один із висновків дослідження, яке виявило, що ДНК неандертальця на 2,5% – 3,7% складалося з ДНК сучасної людини.

Дивіться також Наскільки великою була різниця між неандертальцями та Homo sapiens?

Це дослідження дійсно підкреслює, що те, що ми вважаємо окремою лінією неандертальців, насправді було більш взаємопов'язане з нашими предками,
– каже популяційний генетик з Університету Колорадо в Боулдері Фернандо Вілланеа.

Він додає, що сучасні людські популяції, і популяції неандертальців "мали довгу історію обміну індивідами".

Неандертальці були одними з найближчих вимерлих родичів сучасних людей, наші лінії розійшлися близько 500 000 років тому. Більше десяти років тому вчені виявили, що неандертальці схрещувалися з предками сучасних людей, які вийшли з Африки.

Ми завжди чули, що геноми сучасних людських груп містять від 1% до 2% неандертальської ДНК. Але як щодо присутності ДНК Homo sapiens у самих неандертальцях?

Дослідники менше знають про те, як ДНК сучасної людини могла потрапити в геном неандертальця. Це значною мірою пов'язано з тим, що наразі відомо лише три високоякісних приклади повного геному неандертальця, які збереглися до наших днів — зразки, знайдені в печері Віндія в Хорватії, що датуються 50 000 – 65 000 років тому, а також у Чагирській та Денисовій печерах, які датуються приблизно 80 000 і 50 000 років тому, відповідно.

Існує значна кількість досліджень, присвячених тому, як зв'язки між неандертальцями та сучасними людьми вплинули на нашу ДНК та історію еволюції. Однак ми знаємо набагато менше про те, як ці зустрічі вплинули на геноми неандертальців,
– каже старший автор дослідження Джошуа Ейкі, популяційний генетик з Прінстонського університету в Нью-Джерсі.

У новому дослідженні вчені спиралися на той факт, що і сучасні люди, і неандертальці, як правило, мають дві версії кожного гена, одна з яких успадкована від батька, інша — від матері. Це відрізняє їх від інших видів на людському родоводі. Схрещування між неандертальцями і людьми призвело б до появи нащадків, які мали б більше шансів володіти двома різними версіями кожного гена, ніж діти, які не були результатом такого схрещування. Це ситуація, відома як гетерозиготність.

Дослідники порівняли геноми трьох неандертальців з геномами 2 000 сучасних людей. Вони виявили, що геном неандертальця може складатися з від 2,5% до 3,7% ДНК сучасної людини. Це приблизно означає, що 1 з 30 предків сучасної людини був неандертальцем.

Аналіз дослідницької групи показав, що сучасна людська ДНК увійшла в геном неандертальця під час щонайменше двох різних епох схрещування:

• Одна приблизно 200 000 – 250 000 років тому.
• Інша приблизно 100 000 – 120 000 років тому.

Схрещування могло відбуватися й в інші часи, але такі події могли не залишити жодних помітних слідів у геномі неандертальців.

Вчені припускають, що більшість ДНК неандертальців, які ми бачимо в геномі сучасної людини, є результатом одного великого періоду схрещування близько 47 000 років тому, який тривав близько 6800 років. Схрещування, що відбувалося в інший час, наприклад, під час більш ранніх подій, які вплинули на геном неандертальців, швидше за все, не залишило помітного сліду в нашому геномі.

Черепи, знайдені в печерах Схул і Кафзе в Ізраїлі, датуються приблизно 100 000 років тому — приблизно в той самий час, коли відбулася одна з основних подій схрещування, виявлена в дослідженні. Ці скам'янілості, схоже, є останками сучасної людини, але вони все ще мають відносно примітивні риси, такі як більші брови, які можуть "бути ознаками потоку генів від неандертальців", каже Кріс Стрінгер, палеоантрополог з Музею природної історії в Лондоні, який не брав участі в новому дослідженні.

Дивіться також Чи могли неандертальці розмовляти?

Неандертальців було менше загалом

Також, аналізуючи рівень генетичної варіації між трьома геномами неандертальців, нове дослідження також показало, що довгострокова середня популяція неандертальців була приблизно на 20% меншою, ніж вважалося раніше.

Це не схоже на велику різницю, але враховуючи, що неандертальці вже мали досить невелику чисельність популяції, той факт, що вона була ще меншою, є важливим відкриттям,
– додав Джошуа Ейкі.

Ці нові менші оцінки чисельності неандертальської популяції свідчать про те, що неандертальці могли зникнути, тому що вони були просто поглинуті сучасною людською популяцією. Періодичні хвилі міграцій сучасних людей з Африки зрештою перекрили здатність неандертальців залишатися окремою популяцією, і вони були просто асимільовані в генофонд сучасної людської популяції. Неандертальські батьки помирали природним чином, а їхні діти, які були народжені від схрещення з Homo sapiens, мали все більше геному й ознак сучасної людини. Таким чином Homo neanderthalensis просто "розчинився" в Homo sapiens, залишився лише слід у вигляді невеликого відсотка своїх генів.

Вчені тепер хочуть дізнатися, які біологічні ефекти – хороші чи погані – спричиняла присутність ДНК сучасної людини на неандертальців. Оскільки їхні гени дають нам сприятливість до деяких хвороб та різні пристосування, т ой наша ДНК повинна була щось їм давати.