Вирішальний момент історії: стародавня майстерня, можливо, розкриває, як почалася залізна доба
- Дослідження 3000-річної плавильної майстерні в Грузії свідчить про те, що залізо було відкрито внаслідок експериментів у мідній металургії, а не як окремий винахід.
- Знахідка в Квемо-Болнісі є важливою для науки, оскільки завдяки сучасним методам аналізу вдалося змінити уявлення про початок Залізної доби.
Нове дослідження 3000-річної плавильної майстерні в Грузії може кардинально змінити уявлення про одну з ключових епох в історії – Залізну добу людства. Нове вивчення доказів, знайдених на місці стародавнього виробництва, пропонує свіжий погляд на те, як саме людство перейшло від бронзи до заліза, назавжди змінивши хід цивілізації.
Що привело людей до технологічної революції?
У південній Грузії розташоване археологічне місце Квемо-Болнісі, яке давно привертає увагу вчених. Раніше вважалося, що тут виготовляли залізо, оскільки на території майстерні було знайдено велику кількість гематиту (мінералу оксиду заліза) та шлаку – побічного продукту плавки. Однак археологи Натаніель Ерб-Сатулло та Боббі Климчук з Кренфілдського університету у Великій Британії вирішили по-новому поглянути на ці знахідки, пише 24 Канал з посиланням на ScienceAlert.
Дивіться також Доведеться переписати історію: нові знахідки міняють уявлення про появу грошей
Застосувавши сучасні методи хімічного аналізу та мікроскопії, дослідники дійшли іншого висновку. Виявилося, що оксид заліза насправді використовували як флюс – спеціальну добавку до плавильних печей для покращення процесу виробництва міді.
Це відкриття стало прямим доказом гіпотези, яка існувала й раніше, але не мала вагомих підтверджень: залізо було відкрите не як окремий цілеспрямований винахід, а внаслідок експериментів у мідній металургії.
Стародавні металурги свідомо використовували оксид заліза у процесі виплавки міді. Це свідчить про те, що вони вже тоді розрізняли його як окремий матеріал і вивчали його властивості у печі. Саме такі експерименти майстрів, що працювали з міддю, стали вирішальним кроком до розвитку металургії заліза, йдеться в дослідженні, опублікованому в Journal of Archaeological Science.
Щойно технологія поширилася, розпочалася Залізна доба, яка тривала близько 700 років і спричинила кардинальні зміни у житті людства. Сільське господарство стало ефективнішим, війни – жорстокішими, а завдяки новому твердому й міцному металу з'явилися досконаліші інструменти.
Що може бути не так?
Звісно, Квемо-Болнісі – це лише одна локація, і в різних куточках світу виробництво заліза могло розвиватися по-різному. Проте вчені проводять паралелі з іншими схожими об'єктами, зокрема з майстернею, знайденою в Ізраїлі.
Також може бути важливим той факт, що залізовмісні мінерали часто знаходять у тих самих місцях, що й родовища міді. Це робить більш імовірним те, що в процесах виплавки міді регулярно використовували також елементи заліза.
Пошук витоків заліза ускладнюється відсутністю письмових джерел того часу, схильністю металу до іржавіння та недостатнім дослідженням місць його виробництва. Саме тому знахідка в Квемо-Болнісі є такою важливою для науки. Завдяки вдосконаленню аналітичних інструментів у вчених з'являється можливість повертатися до вже вивчених археологічних пам'яток і розкривати їхні нові таємниці навіть через десятиліття після перших розкопок.