Наукову статтю про найдавніше поховання в історії людського роду відхилили всі рецензенти

Спірне дослідження, про яке йде мова, стосується далекого родича людини Homo naledi. Їхній мозок був на третину менший за наш, але вчені заявили, що цього було достатньо, щоб вони не лише гравіювали стіни печер, а й ховали своїх померлих. Як доказ осмислених похоронних процесів навели кілька екземплярів останків, які начебто були покладені у навмисно вириті, а потім засипані неглибокі ями овальної форми.

Дивіться також Новий вид викопного павука віком у 310 мільйонів років знайшли у Німеччині

Рецензенти не згодні

Критика відкриття, оголошеного проривом у світі палеоантропології, почала лунати практично відразу після виходу препринта публікації.

Препринт — це попереднє оприлюднення наукової статті. Результати досліджень, щоб вважатися справжніми й доведеними, проходять кілька ступенів перевірки. Спочатку автори роботи надсилають статтю з описом дослідження, методів, доказів і висновків до видавництва. Там її вивчають редактори, потім, згідно з правилами, усі наукові статті надсилають на перевірку незалежним експертам. Це допомагає уникнути публікації псевдонаукової, неперевіреної інформації, фальсифікації досліджень тощо. І тільки робота, що пройшла рецензування, вважається науковою. Тож що суворіше науковий журнал ставиться до перевірки якості досліджень, то він престижніший, то надійніші наукові результати, що там опубліковані.

Цього разу стаття Лі Бергера та його колег, надіслана одному з рейтингових журналів, eLife, до опублікування не дійшла — її відхилили всі чотири рецензенти, серед яких є найбільш відомі вчені.

Зазвичай ніхто не знає, що відбувається під час рецензування – вся ця "наукова кухня" лишається за кадром. Але eLife саме почав випробовувати новий спосіб публікації, який надає у відкритий доступ не тільки препринт самої статті, а й враження рецензентів. Тож у всіх подробицях ці коментарі, а також відповідь авторів, можна прочитати у вкладці "Експертна оцінка".

Один із рецензентів, Джеймі Ходжкінс, палеоархеолог з Університету Колорадо в Денвері написав: "Я хочу зрозуміти, як до цієї печери потрапили скам'янілості H. Naledi. Це дуже важливі скам'янілості, і вони мають вирішальне значення для розуміння еволюції людини. Однак у кінцевому підсумку в статті просто не було ніякої науки".

• Рецензенти дійшли висновку, що розкидані кістки мало схожі на кістки більш чітко зчленованих скелетів з інших археологічних пам'яток, у яких явно видно навмисне поховання.
• Також, на їхню думку, автори не навели переконливих доказів того, що подряпини на стіні були зроблені гомінідами, не надали жодних доказів того, що вони належать до періоду, коли печеру населяв H. naledi.

Ці гіпотези були продані за допомогою дуже сильної кампанії в ЗМІ до того, як були готові докази на їхню підтримку,
– відреагувала Марія Мартінон-Торрес, палеоантропологиня з Іспанського національного дослідницького центру еволюції людини в Бургосі.

Судячи з усього, про відкриття поквапилися оголосити перед виходом документального фільму на найпопулярнішому сервісі та виходом книжки, що буде доступною вже цього серпня.

Лі Бергер і його команда наполягають на своїх висновках і планують доопрацювати статтю з урахуванням зауважень. У авторів досліджень зазвичай є кілька таких спроб, після яких дослідження відхиляється назавжди.