Рідкісна подія, відома як "велика зупинка Місяця", дозволить розгадати таємниці Стоунхенджа

Теорія

Стоунхендж вирівнювався за Сонцем під час сонцестоянь протягом тисячоліть, але чи можливо, що він також вирівнюється за Місяцем? Зараз відбувається подія, що трапляється раз на покоління, відома як "велика місячна зупинка", і вчені готуються дослідити, чи не будували древні люди пам'ятник для того, щоб вирівняти його за нашим природним супутником.

Дивіться також Життя на Землі розквітло в той момент, коли її магнітне поле було майже зруйноване

Велика місячна зупинка (або велике місячне затишшя/стояння) відбувається кожні 18,6 року, коли Місяць сходить і заходить у більш північному та південному місці на горизонті, ніж зазвичай. З нашого погляду на Землі, Місяць сягатиме більшої висоти в небі, ніж літнє Сонце, і меншої висоти, ніж зимове Сонце.

Цей місячний цикл відбувається цього року і до 2025 року.

Це довгий цикл. У археологів було не так багато можливостей вивчити його [у Стоунхенджі]",
– розповіла Дженніфер Векслер, яка спеціалізується на доісторичних об'єктах в English Heritage, організації, яка наглядає за історичними пам'ятками.

Стоунхендж пройшов багато етапів будівництва і перебудов, починаючи приблизно з 3000 року до нашої ери з будівництва великого круглого рову, який мав внутрішній і зовнішній береги і два входи. На внутрішньому колі цієї пам'ятки археологи знайшли 56 ям, названих "ямами Обрі" на честь Джона Обрі, антиквара 17-го століття, який вперше їх описав. Цілком можливо, що колись у цих ямах зберігалися вертикальні колоди або каміння. Але в деяких з них, як і в інших місцях Стоунхенджа, відбувалися кремаційні поховання. Дивно, що багато кремацій знайдено в південно-східній частині комплексу, біля трьох ям, які, ймовірно, колись містили дерев'яні стовпи, і які, схоже, збігаються з південним сходом Місяця під час великої місячної зупинки.

Схоже, що ці південно-східні поховання, як в лунках Обрі, так і навколо них, залишалися значущими, тому що близько 2500 року до нашої ери, коли знамениті великі камені були вперше встановлені, стародавні будівельники поклали в цьому місці так звані чотири Станційні камені. Довга вісь прямокутника, який утворюють ці камені, може збігатися з найпівденнішою точкою сходу Місяця.

Архітектурний зв'язок Стоунхенджа з Сонцем добре відомий, але його зв'язок з Місяцем менш вивчений. Чотири станційні камені збігаються з крайніми положеннями Місяця, і дослідники роками сперечаються, чи було це зроблено навмисно, і якщо так, то як це було досягнуто і яка могла бути його мета,
— каже Клайв Рагглз, почесний професор археоастрономії Лестерського університету.

Стародавні люди, можливо, вважали цей час священним. Вони були ранніми фермерами, тому розуміння цих циклів було для них надзвичайно важливим. Можливо, люди розповідали своїм дітям та онукам про унікальне розташування Місяця. Це могло бути частиною зв'язку предків зі Стоунхенджем як місцем, який передавався з покоління в покоління.

Під час спостережень за великим місячним затишшям у Стоунхенджі дослідники з Historic England, Оксфордського, Лестерського і Борнмутського університетів та Королівського астрономічного товариства вивчатимуть різні аспекти на цьому місці. Вони сподіваються побачити візуальний вплив на камені (наприклад, візерунки світла і тіні).