Космічні перегони 2026: Rocket Lab встановила рекорд швидкого реагування для Космічних сил США

Компанія Rocket Lab здійснила справжній прорив у військовій логістиці. У межах секретної місії Victus Haze для Космічних сил США розробники запустили супутник усього через 16 годин і 42 хвилини після отримання наказу. Як повідомляє видання Ars Technica, цей крок демонструє абсолютно нові можливості Пентагону щодо блискавичного реагування на загрози в космосі.

Ми вже писали про це:

• Космічні сили США замовили запуск супутника – і він опинився на орбіті вже через 17 годин
• Військові навчання США у космосі розпочалися майже непомітно для публіки

Де та коли відбувся історичний запуск?

Ракета-носій Electron стартувала у п'ятницю, 19 червня 2026 року, о 06:19 за часом EDT (о 22:19 за місцевим часом). Запуск провели з приватного космодрому Rocket Lab Launch Complex-1, який розташований на півострові Махія в Новій Зеландії.

Військовий каталог космічних об'єктів США вже зафіксував новий супутник під назвою Victus Haze Puma. Він вийшов на полярну орбіту висотою від 347 до 461 кілометра (215–286 миль) з нахилом 97,5 градуса до екватора.

Чому місія Victus Haze є унікальною?

Зазвичай підготовка до космічного старту триває місяцями. Проте концепція "швидкого реагування" (TacRS) вимагає від інженерів діяти так само оперативно, як працюють військові пілоти за тривогою. Цього разу Rocket Lab довела, що це реально:

• Блискавичні розрахунки: навігаційній команді знадобилося лише близько 4 годин, щоб повністю розрахувати фінальні траєкторії польоту, оновити софт ракети та скоординувати роботу наземних станцій стеження по всьому світу.
• Рекордна активація: супутник Pioneer повністю підготували до першого орбітального маневру всього за 37 годин і 36 хвилин після старту. Це майже вдвічі швидше за жорсткий дедлайн військових у 72 години.
• Один підрядник для всього: Rocket Lab самостійно забезпечила повну вертикальну інтеграцію. Компанія сама побудувала ракету Electron, створила супутник Pioneer та тепер безпосередньо керує ним на орбіті.

У чому полягає сценарій космічного переслідування?

Сценарій місії нагадує справжній шпигунський детектив. Головне завдання супутника Pioneer – наздогнати та детально проінспектувати інший апарат під назвою Jackal-004 від колорадського стартапу True Anomaly. Останній грає роль "ворожого" об'єкта (наприклад, умовного супутника Китаю чи Росії).

Цільовий апарат Jackal-004 відправили в космос заздалегідь – 3 травня 2026 року на борту ракети SpaceX Falcon 9. Наразі обидва супутники переходять до фази динамічного зближення та операцій у безпосередній близькості (RPO), щоб відпрацювати оборонні сценарії та оцінити потенційні загрози.

Як цей запуск побив попередній рекорд?

Попередній рекорд тактичного реагування військові встановили у вересні 2023 року під час місії Victus Nox. Тоді компанія Firefly Aerospace запустила ракету Alpha через 27 годин після отримання наказу, а супутник запрацював через 37 годин. Нова місія Victus Haze покращила цей показник готовності до старту більш ніж на 10 годин.

Які ще важливі космічні події відбулися цього тижня?

Окрім успіху Rocket Lab, у космосі відбулося ще кілька важливих подій:

• Секретна місія SpaceX Starfall: 23 червня 2026 року ракета Falcon 9 успішно вивела на орбіту новий секретний апарат Starfall. Це дископодібний корабель діаметром 3,1 метра та висотою 75 сантиметрів, призначений для орбітального виробництва (зокрема, фармацевтики в умовах невагомості). Після завершення місії він має повернутися на Землю на парашутах і приземлитися в Тихому океані.
• Очікування нових ракет: ринок завмер в очікуванні дебютів нових американських носіїв – Neutron від Rocket Lab, Nova від Stoke Space, Terran R від Relativity Space та Rocket 4 від Astra. Проте експерти скептичні й оцінюють шанси на запуск хоча б однієї з них до кінця 2026 року як 50 на 50.

Важливо! Успіх місії Victus Haze став переломним моментом для космічної індустрії. Він довів, що комерційні компанії здатні забезпечити армії США гнучкість, яка раніше здавалася фантастикою. Тепер контроль над орбітою визначається не лише кількістю супутників, а й швидкістю їхнього розгортання у відповідь на непередбачувані загрози.