Скандальна зірка технологічного світу Річард Столмен на IT Arena 2020

Ми зібрали найцікавіші факти про філософа цифрової епохи та борця за права та свободи користувачів ПЗ, а також декілька гучних скандалів. Вже 8 жовтня він доповідатиме на IT Arena.

Не пропустіть Вчені створили чутливу до болю штучну шкіру

Навчання та робота в МІТ

Річард Столмен вивчав фізику в Гарвардському університеті, де здобув ступінь бакалавра. Після закінчення навчання він планував здобути PhD в Массачусетському технологічному інституті (MIT), найвпливовішому технологічному ВНЗ у США та у всьому світі. Однак в стінах цього закладу з навчанням у RMS не склалося, і через короткий проміжок часу він залишив плани по отриманню наукового ступеня кандидата фізичних наук, продовживши працювати в AI Lab. Варто, однак, відзначити, що згодом Річард був чотири рази удостоєний звання докторського ступеня.

За час своєї роботи в MIT Річард встиг попрацювати над текстовим редактором TECO, а також операційною системою для Лисп-комп'ютерів (Lisp Machine). Серед його розробок перший текстовий редактор Emacs (1976), а також загальний алгоритм для знаходження розв'язків обчислювальних задач (пошук з поверненням, також відомий як "підтримка достовірності") (1975).

Річард Столмен вже рік не очолює фонд вільного програмного забезпечення та пішов з МІТ у вересні 2019 через скандал, що розгорнувся навколо MIT Media Lab через отримання фінансової підтримки від Джефрі Епштайна вже після його засудження по звинуваченням у педофілії, а також зв’язку одного з викладачів MIT з неповнолітньою жертвою Епштайна. У письмовому обговоренні скандальної історії Річард Столмен поставив під сумнів використання терміну "згвалтування" у цьому контексті, за що був суворо засуджений колегами й студентами. Внаслідок дискусії, що склалася та певної інтерпретації його слів, Столмен не мав іншого вибору, ніж скласти повноваження .

Перший з хакерів

Столмен – один із перших хакерів, який з 70-х років почав підтримувати свободу розповсюдження програмного забезпечення, оскільки на його думку введення авторського права обмежувало свободу людей. Коли в 1977 році лабораторія комп'ютерних наук Массачусетського університету запровадила систему контролю доступу на основі паролів, Столмен знайшов спосіб як їх розшифровувати розіслав кожному користувачеві повідомлення з паролем, а також пропозицію змінити його на порожній рядок, щоб організувати відкритий доступ до комп'ютерних систем лабораторії. Приблизно 20% всіх користувачів зробили це.

Вже у 1983 році Столмен розпочинає ініціативу GNU з метою надати користувачам право вільно використовувати програмне забезпечення, модифікувати його та розповсюджувати. Згодом виходить маніфест GNU, де він викладає філософське обгрунтування своєї ідеї та закликає до дії всіх програмістів у світі. Його ціль, яку було успішно реалізовано, створення GNU – Unix-подібної операційної системи, яка повністю складається з вільного програмного забезпечення.

Цікаво Інженери створили штучні листи здатні генерувати паливо з вуглекислого газу

Нове авторське право "копілефт"

Річард Столмен є автором концепції "копілефт", яка пов'язана з його роботою над інтерпретатором "Lisp". Столмен погодився надати компанії виробнику комп'ютерів "Symbolics" свою роботу на умовах суспільного надбання. "Symbolics" розширила і вдосконалила цей інтерпретатор, але коли Столмен попросив доступ до змін, зроблених до написаного ним коду, йому відмовили. Тоді Столмен прийняв рішення зробити все, щоб такого не трапилося в майбутньому.

Як наслідок, у 1984 році Столмен створив свою власну, і першу, копілефт-ліцензію "GNU General Public License" (GPL). За визначенням офіційного сайту проекту GNU, центральна ідея копілефту полягає в тому, що ми даємо всім дозвіл виконувати, копіювати та змінювати програму і поширювати змінені версії – але не додавати свої власні обмеження. Таким чином, життєво важливі свободи, які визначають “вільну програму”, гарантовані для кожного, у кого є копія; вони стають невідчужуваними правами.

Махатма Ганді цифрового світу

Столмен порівнює рух за вільне програмне забезпечення з рухом за свободу, який розпочав Махатма Ганді в Індії. В одному із своїх численних інтерв'ю він говорить: "Існувала система, яка підпорядкувала собі людей, і частиною системи була можливість купувати британське сукно. Отже, Ганді змусив людей відмовитись від британського сукна та виготовляти власне (хаді). Він сказав: "Ваше сукно нам не настільки потрібне, щоб відмовлятися від нашої незалежності". В основі GNU схожа ідея. Були компанії, які пропонували нам запатентоване програмне забезпечення, яке ми могли отримати лише на умовах, що обмежували б нашу свободу. Я сказав, що ми зможемо обійтися без програмного забезпечення, яке комусь належить. Нам воно не настільки потрібне, щоб відмовлятись від свободи. Ми створимо власне програмне забезпечення та будемо використовувати його".

Ідейний натхненник Вікіпедії

Столмен невтомно бореться за свободу людей у цифровому світі. Він надихнув багатьох на розробку вільного програмного забезпечення та є впливовою фігурою в інтернет-просторі.

У 2001 році Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер створили Вікіпедію, яка швидко здобула популярність. Проте, мало кому відомо, що саме Річард Столмен, засновник руху вільного програмного забезпечення, у 1999 році запропонував ідею веб-енциклопедії, вміст якої би розповсюджувався на засадах вільних ліцензій.

Незважаючи на такий активізм Столмена, деякі з його висловлювань та почуття гумору викликають засудження фем-активісток. На сайті wikia.org є сторінка, яку комьюніті geek feminism присвятили образливим, на їх думку, висловам Річарда Столмена в адресу жінок, людей з трисомією 21 та його жартам на навколосексуальну тематику.

Популярність та нагороди

Незважаючи на популярність та вплив, Річард Столмен веде скромний спосіб життя мандрівного "євангеліста" і "філософа" руху вільних програм. Він частий гість технологічних подій та конференцій, де порушує такі актуальні теми, як "Вільне програмне забезпечення та свобода", "Авторське право проти спільноти в епоху комп’ютерних мереж", "Вільне цифрове суспільство" та ін.

Діяльність Столмена відзначена численними нагородами та почесними докторськими ступенями, серед яких нагорода Ґрейс Мюррей Гоппер, ACM Software and Systems, відзнака фонду MacArthur, нагорода першовідкривача від EFF, the Electronic Frontier Foundation’s Pioneer Award, премія Takeda за соціальне/економічне покращення, а також декілька докторатів honoris causa. Також Річард Столмен отримав премію Залу слави Інтернету, почесних членами якої є Вінт Серф ("батько інтернету"), Тім Бернерс-Лі (винахідник Всесвітньої павутини), Лінус Торвальдс (творець Linux).

Важливо Нанороботів навчили подорожувати по тілу людини: відео

Чому Столмен застерігає від новин про COVID-19?

Висвітлення новин, пов’язаних зі світовою пандемією Столмен порівнює з телевізійними репортажами про терористичну атаку 11 вересня, що на його думку, психологічно травмували людей, які перебували далеко від місця подій. Сьогодні відслідковування відеосюжетів та публікацій про COVID-19 у соціальних медіа породжує тривожність, промиває мізки та робить людей менш продуктивними з точки зору професора Річарда Столмена. Він радить приділяти новинам не більше 10 хвилин на день та лише у текстових медіа, аби запобігти паніці.

Під час IT Arena Річард Столмен поділиться своїми думками щодо такого важливого питання як свобода використання технологій та їх вплив на нашу приватність. Переглядай інформацію про спікера IT Arena 2020 на сайті події.