Гігантський айсберг відколовся від льодовика в Антарктиді

У 2021 році від крижаного щита відколовся айсберг А-74. У 2023 – А-81, що мав більші розміри, ніж нинішній. Кожну з цих подій фіксували два супутники спостереження Землі – Copernicus Sentinel-1, що належить ЄКА та Landsat 8 NASA, які надали радіолокаційні та тепловізійні дані відповідно.

Дивіться також Вчені знайшли єдине місце на Землі, яке чомусь не страждає від глобального потепління

Льодовик розпадається

Регулярний моніторинг шельфових льодовиків за допомогою супутників дозволяє вченим відстежувати наслідки зміни клімату у віддалених регіонах, таких як Антарктида. Зокрема, вчені можуть відстежувати, як шельфові льодовики зберігають свою структурну цілісність у відповідь на зміну динаміки льоду та підвищення температури атмосфери та океану.

• Місія Copernicus Sentinel-1 покладається на радіолокаційну зйомку, яка надає зображення протягом усього року, незалежно від того, день це чи ніч. Це особливо важливо взимку, коли протягом шести місяців практично немає сонячного світла (так звана "антарктична ніч").
• Водночас такі місії, як Landsat 8, покладаються на тепловізійні знімки, щоб допомогти вченим охарактеризувати товщину крижаного покриву.

Новий айсберг отримав офіційну назву A-83 від Національного льодового центру США, який присвоює назви на основі антарктичного квадранта, де айсберг був уперше помічений. Оскільки льодовик Брант розташований у східній частині моря Ведделла, його айсберги отримують позначення "А" з послідовним присвоєнням номерів.

Цей відкол (як і його попередники) був спричинений ослабленням льоду та тріщинами. 

На цьому знімку видно льодовик (праворуч), айсберг А-83, а також контури айсбергів, які відколювались у 2021 і 2023 роках / Фото ESA/Copernicus Sentinel

Тепловізійний знімок, на якому тонший лід (темні області) здається теплішим, оскільки він ближчий за температурою до відкритої води, тоді як товстіший континентальний лід – білий. Вода на цьому знімку – помаранчева / Фото ESA/USGS

Різниця температур між океаном і льодовиковим покривом також допомагає вченим визначити, де проходить лінія танення.

Втрата антарктичного льоду є однією з найяскравіших ознак підвищення глобальної температури та тривожним попередженням. Цей процес не лише сприяє підвищенню рівня моря, затопленню прибережних територій і екстремальним погодним умовам, але й призводить до поглинання додаткової сонячної радіації океанами Землі, що спричиняє подальше підвищення температури.