Росія взялася за навчання власної моделі штучного інтелекту

Власний ШІ з Достоєвським і пропагандою

Ініціатором ідеї виступив православний олігарх Костянтин Малофєєв. Він пропонує побудувати "російський ШІ", навчений не на світових знаннях, а на "правильних текстах" – працях Достоєвського, ідеолога Дугіна та середньовічному "Домострої". Про це пише Центр протидії дезінформації.

На думку Малофєєва, західні моделі нав'язують росіянам чужу культуру, тому країні потрібна власна технологія, створена людьми з "русским естественным интеллектом". 

Процес уже перейшов із площини ідей у законодавче русло. Путін не так давно підписав закон про регулювання штучного інтелекту, зробивши ідеологічну відповідність обов'язковою вимогою до технологій. Тепер розробники мусять стежити, аби алгоритми відповідали "традиційним духовно-моральним цінностям". Критерії того, як саме має "правильно" думати машина, розроблятиме ФСБ спільно з Міністерством цифрового розвитку РФ.

Попри абсурдність ідеї, вона органічно вписується в сучасні російські реалії. У країні, де під заборону потрапляють іноземні слова, а освіта служить державній ідеології, поява цифрового помічника з фашистськими поглядами Дугіна виглядає закономірним кроком. 

Створення подібної моделі означає, що держава зможе диктувати, які ресурси та інформація будуть доступні громадянам. Замість об'єктивних відповідей такий штучний інтелект може видавати проповіді про "загниваючий Захід" і відповідати на питання про історію та новини так, як це вигідно Кремлю. Це стане ще одним інструментом для цементування контролю всередині цифрового простору Росії.

Це все більше нагадує Китай

Ідея створити штучний інтелект, який відповідає не відповідно до доступних знань, а відповідно до державної ідеології, вже має практичний аналог – Китай. Пекін одним із перших у світі почав системно регулювати генеративний штучний інтелект, причому вимоги стосуються не лише безпеки або захисту персональних даних. Китайське законодавство прямо вимагає, щоб генеративні ШІ-сервіси дотримувалися так званих "основних соціалістичних цінностей" і не створювали контент, який може загрожувати державній владі, національній єдності чи суспільній стабільності. Окремо регулятори зобов'язують розробників контролювати дані для навчання, алгоритми та результати роботи моделей.

На практиці це означає, що китайський чат-бот має не просто знати факти, а й розуміти, про які з них краще не говорити. Один із найвідоміших прикладів – події на площі Тяньаньмень у Пекіні 1989 року, коли китайська влада силою придушила студентські протести. Якщо запитати китайські моделі, зокрема DeepSeek, про цю подію або символічне фото "Tank Man", система може відмовитися відповідати, перервати відповідь або перейти до нейтральної фрази про те, що питання виходить за межі її компетенції. Подібна поведінка також спостерігається щодо Тайваню та інших політично чутливих для Пекіна тем.

Важливо, що цензура відбувається не лише на рівні готового застосунку. Дослідження додатка DeepSeek показують, що обмеження можуть бути закладені безпосередньо в процес навчання та налаштування моделі. Дослідники, які проаналізували сотні політично чутливих тем, виявили ознаки семантичного придушення інформації: модель могла містити певні відомості у внутрішньому процесі обробки запиту, але не переносити їх у фінальну відповідь або замінювати формулюваннями, що відповідають офіційній позиції. Дослідження також зафіксувало випадки, коли модель використовувала лексику, близьку до державної пропаганди.

Показовим є і те, що китайські правила фактично визначають ідеологічні рамки ще до появи конкретного чат-бота. Розробники повинні вживати заходів під час вибору навчальних даних, проєктування алгоритмів, оптимізації моделей та надання доступу до них. Тобто держава отримує можливість впливати на весь технологічний ланцюжок – від інформації, на якій навчається штучний інтелект, до того, що він зрештою повідомляє користувачу.

Це створює принципово іншу модель розвитку штучного інтелекту. У звичайному розумінні чат-бот має намагатися знаходити найбільш точну відповідь на запит користувача, навіть якщо тема суперечлива. Китайський підхід передбачає додатковий фільтр: інформація повинна відповідати встановленим державою політичним та ідеологічним межам. 

Reuters у 2025 році повідомляв, що американські чиновники окремо перевіряли китайські моделі, ставлячи їм однакові запитання китайською та англійською мовами. У випадку таких тем, як Тяньаньмень або ставлення влади до уйгурів, моделі DeepSeek та Qwen часто відтворювали формулювання, близькі до позиції Пекіна.

Тому російська ідея "суверенного" ШІ виглядає не стільки унікальним винаходом, скільки спробою повторити вже існуючу практику. Різниця лише в тому, які саме тексти, історичні події та політичні погляди влада вирішить вважати "правильними" чи "неправильними". Китай уже показав, що сучасна мовна модель може бути не просто інструментом для пошуку та обробки інформації, а й своєрідним цифровим фільтром, який визначає, які знання користувач має право отримати, а які повинні залишитися поза межами відповіді.