Мережа без людей: що таке теорія мертвого інтернету та чи варто нам хвилюватися
Стрічки соціальних мереж дедалі частіше нагадують конвеєр бездушного контенту, а замість людей із нами спілкуються боти. З'ясовуємо, як виникла теорія мертвого інтернету та чи справді мережа втрачає живих користувачів.
Звідки з'явилася теорія про вимирання людського інтернету
Концепція "мертвого інтернету" виникла на мережевих форумах ще наприкінці 2010-х років як маргінальна теорія змови. Конкретніших обрисів вона набула у 2021 році після публікації на онлайн-майданчику Agora Road під назвою "Теорія мертвого інтернету: більша частина інтернету є фальшивкою". Її автори стверджували, що мережа здається порожньою та позбавленою живої присутності, а сам інтернет умовно "помер" приблизно у 2016 році, коли алгоритми пошукових систем і соціальних мереж почали масово просувати згенерований контент, пише 24 Канал.
Відтоді штучний інтелект став значно потужнішим. Сьогодні ШІ автоматизовано веде акаунти в соцмережах, генерує фото, відео, текст, збирає новини, пише коментарі та навіть сам на ті коментарі відповідає. Це означає, що ви більше не можете бути впевнені, що спілкуєтеся з людиною.
У вересні 2026 року компанія OpenAI оголосила, що розв'язала відому математичну головоломку – проблему Нав'є-Стокса. Водночас звіт групи з кібербезпеки Thales за 2026 рік показав, що автоматизований трафік продовжує витісняти людей з онлайну: боти сформували 53 відсотки всього інтернет-трафіку порівняно з 51 відсотком роком раніше. Боти вже спілкуються між собою взагалі без участі користувачів. Наприклад, у березні 2026 року компанія Meta придбала платформу Moltbook – соціальну мережу, де ШІ-чатботи ведуть діалоги один з одним і нерідко обговорюють людство.
Замкнене коло ботів і повсякденне життя
Популярність штучного інтелекту стрімко зростає серед звичайних користувачів. Згідно з дослідженням аналітичного центру Pew Research, у 2024 році лише 33 відсотки американців користувалися чат-ботами на кшталт ChatGPT, Gemini або Copilot. До 2026 року цей показник підскочив майже до половини населення – 49 відсотків, а 25 відсотків опитаних зізналися, що взаємодіють із генеративними системами щодня.
У багатьох сферах уже утворилися так звані циклічні петлі взаємодії машин. У навчальних закладах студенти створюють есе за допомогою алгоритмів, після чого викладачі використовують інші ШІ-інструменти для їхньої перевірки. Під час працевлаштування кандидати генерують оптимізовані резюме та супровідні листи, а рекрутингові алгоритми компаній аналізують ці відгуки. У результаті живий голос дедалі частіше зникає з комунікації.
Чи існують реальні загрози для людства?
Попри дивний психологічний дискомфорт від шаблонних постів чи згенерованих зображень, головні ризики полягають у дезінформації. Боти активно поширюють неправдиві дані, що завдає реальної шкоди демократичним процесам. Чат-боти стають джерелом дезінформації під час виборів, а законодавче регулювання поки не встигає за темпами розвитку технологій, хоча державні відомства регулярно видають попередження про небезпеку дипфейків.
Суспільне занепокоєння також збільшується: опитування Pew Research продемонструвало, що 40 відсотків американців очікують негативного впливу ШІ на суспільство впродовж наступних 20 років.
У відповідь на це зростає попит на інструменти захисту. Зокрема, стартап Pangram у липні 2026 року залучив 9 мільйонів доларів інвестицій від фонду Menlo Ventures для розробки детектора синтетичного контенту.
Крім того, після ухвалення закону ЄС про штучний інтелект компанія OpenAI почала маркувати створені в ChatGPT тексти водяними знаками, що має допомогти користувачам легше розпізнавати роботу машин.