Учені знайшли тисячолітнє насіння й виростили з нього вимерлий вид дерева, згаданий у Біблії

Деталі відкриття

Стародавнє насіння висадили у 2010 році, більш ніж через 20 років після того, як воно було знайдене наприкінці 1980-х. Загадковий екземпляр, що отримав назву Sheba, зараз сягає близько 3 метрів у висоту, а це означає, що вчені нарешті можуть описати його повноцінні характеристики. Вони змогли провести аналіз ДНК, а також хімічний і радіовуглецевий аналізи дерева, що дозволило виявити нові підказки про його походження. Результати опублікували в журналі Communications Biology.

Дивіться також У Єгипті знайшли нерозграбований некрополь з купою скарбів

Дослідникам знадобилося майже 14 років, щоб виростити нову рослину. Згідно в аналізом, насінина, з якої вона проросла, датується періодом між 993 і 1202 роками нашої ери. Воно, ймовірно, збереглося з нині вимерлої популяції дерев, що існувала в Південному Леванті, регіоні, що включає сучасні Ізраїль, Палестину та Йорданію, і є першим екземпляром такого роду, знайденим там.

В українських автосалонах доступно близько сотні нових кросоверів. Однак далеко не всі з них стають популярними. Водночас деякі моделі можна частіше за інших побачити на наших дорогах. Одна з них – SUZUKI Vitara 2024 року. Причин такої народної любові декілька: японський бренд, європейське виробництво, доступна ціна, надійність і перевіреність конструкції.

Вчені кажуть, що цей дорослий екземпляр може бути джерелом біблійного "tsori" – смолистого екстракту, що асоціюється зі зціленням у книгах Буття, Єремії та Єзекіїля.

Ідентичність біблійного tsori, що можна перекласти як "бальзам", довгий час була відкритою для дискусій,
– йдеться в опублікованій статті.

Ця речовина пов'язана з історичним регіоном Ґілеад, який знаходиться на схід від річки Йордан між річкою Ярмук і північним кінцем Мертвого моря. Тепер, відродивши дерево Sheba, команда вважає, що нарешті розгадала таємницю біблійного "цорі".

Дослідники визначили, що Sheba належить до роду Комміфора (Commiphora), який належить до сімейства миррових і ладанних (Burseraceae) і налічує близько 200 видів нині живих рослин. Рослини Commiphora в основному зустрічаються в Африці, на Мадагаскарі та Аравійському півострові. До якого виду належить Sheba, поки що незрозуміло, оскільки дерево не цвіло, а отже, не дало репродуктивного матеріалу, необхідного вченим для проведення більш детального аналізу.

Дерево Sheba у різні вікові періоди / Фото Елейн Солоуей

Однак очевидно, що рослина тісно пов'язана з трьома видами Commiphora – C. angolensis, C. neglecta і C. tenuipetiolata, які ростуть на півдні Африки. При цьому дерево має набагато слабші зв'язки з тими видами Commiphora, що виробляють запашні смоли, такими як C. gileadensis, які, на думку деяких дослідників, були для древніх людей джерелом цінних парфумів і пахощів, що в давнину називалися "Юдейський бальзам" або "Гілеадський бальзам".

Але існують сумніви щодо рослини, з якої виготовлявся цей древній бальзам.

Наша початкова гіпотеза полягала в тому, що Sheba може бути кандидатом на історичний "Юдейський бальзам",
– кажуть дослідники, але відсутність у дереві ароматичних сполук змусила їх спростувати цю ідею.

Натомість їхній аналіз показав, що Sheba має безліч лікувальних властивостей, що разом з іншими факторами — включаючи розташування в північній Юдейській пустелі, де було знайдено насіння — дозволяє припустити, що це дерево може бути джерелом біблійного цорі.

• Хімічний аналіз листя і смоли Sheba показав, що дерево багате на пентациклічні тритерпеноїди, які є біологічно активними сполуками з протизапальними та протираковими властивостями.
• У листі та стеблах також виявлено високий вміст сквалену — природної маслянистої речовини з антиоксидантними та розгладжуючими шкіру властивостями.
• Дослідники зазначають, що необхідна подальша робота для виявлення в тканинах дерева ще однієї сполуки з потенційною протираковою дією.

Ми вважаємо, що ці результати підтверджують нашу другу гіпотезу, що Sheba може представляти вимерлий або винищений [вид], який колись ріс у цьому регіоні, і чия смола цорі, згадана в біблійних текстах, була цінною, асоціювалася зі зціленням, але не описувалася як ароматна,
– підсумовують учені.

Таким чином пошуки джерела історичного бальзаму тривають.